- Ви хвилювалися? Чи складними були іспит та захист диплома?
- Насамперед, хочу подякувати всім викладачам, які працювали з нами, читали нам лекції. Дякую за знання та час, які нам приділили. Сказати, що було легко, – не можна, хвилювання було присутнє, але це було здорове хвилювання. З упевненістю в тому, що ми тут отримали хорошу школу, хороші знання. Була впевненість у тому, що ми складемо цей іспит.
- Які теоретичні білети вам попалися?
- Був про питання на психологію, про те, як закріпити тренувальний процес у плані атаки та оборони, а також речі, що стосуються емоційних питань. Я отримав хорошу оцінку, чим задоволений. Потрібно вміти знаходити підхід до гравців, вміти об'єднати їх однією метою. Звичайно, мотивація відіграє велику роль та багато в чому залежить від тренера. Як тренер зможе знайти підхід до гравців та їх промотивувати – такий і буде результат.
- Багато «студентів» казали, що щось нове дізналися від вас, а ви самі щось нове дізналися?
- Я закріпив ті знання, які були отримані раніше, зміг зібрати їх усі разом. Тепер у мене є час усе трохи осмислити, подивитися, повернутися назад, підняти конспекти, згадати своїх колишніх наставників. Був час й поїздити, й поспілкуватися з ними, й подивитися. Визначитися, в якому напрямку, з якою тренерською філософією я буду рухатися далі. Знову ж таки – сьогодні я для себе відкрив двері, якщо в один із чудових моментів я буду впевнений, що я готовий приступати до тренерської діяльності, то в мене є все для цього. І диплом, на який я дійсно вчився, склав іспити та отримав. А також досвід гравця, який мені обов'язково має допомогти, й практика певна була пройдена. Буду вирішувати.
- Скільки ви даєте собі часу, щоб визначитися?
- Давайте не будемо забігати наперед. Коли відчую, що буду готовий. Я не поспішаю.
- А якщо пропозиція надійде найближчим часом? Для вас пріоритетніша робота на Заході чи в Україні?
- Подивимося, яка пропозицію. Для мене пріоритет – це трошки заспокоїться та осмислити. У мене немає проблеми – працювати в Україні або іншій країні. Я доволі непогано володію двома іноземними мовами – англійською та італійською. Це великий плюс для мене.
- Чи є у вас уже зараз тренерська мрія?
- Я поки не почав ще тренувати (сміється). Але, звичайно, у будь-якого тренера мрія – це виграти з клубом Лігу чемпіонів або вийти на чемпіонат світу чи Європи зі збірною, вдало там виступити. Для мене завжди найголовніше – це перемога.
- За роботою яких молодих тренерів ви зараз спостерігаєте?
- Зараз з'явилося багато молодих наставників, той же Сергій Ребров, мій друг, мені дуже приємно за нього. Я вже багато казав про це: київське «Динамо» під його керівництвом зовсім по-іншому почало грати, перетворилося. Я завжди бажаю йому успіхів. Шкода, що в Індзагі зараз не все складається , але всі люди помиляються, цього не можна в жодному разі побоюватися. Думаю, керівництво дасть йому час. Тут немає нічого страшного. Дуже мало молодих тренерів, які відразу же зі старту досягають найвищих результатів. Найголовніше, не зупинятися, вірити в себе. Подивіться на Гвардіолу, який уже не молодий тренер, але у нього був хороший старт. Якщо в тебе є впевненість, своє бачення гри та тренувального процесу, хороша база, своя філософія, в яку ти віриш, невдачі ні про що не свідчать. Головне продовжувати працювати, розуміти, що ти можеш знайти спільну мову з гравцями.
- У вас удома своя дитяча футбольна міні-команда – четверо синів, це допомагає чи навпаки відволікає від тренерської діяльності?
- Це саме те, що мене стримує у прийнятті багатьох рішень (посміхається). Тому що я розумію, що діти зростають, повернутися назад та побути з ними вже буде неможливо, якщо почати роботу. Тому я насолоджуюся зараз цим часом, те, що я можу перебувати поруч, цей час для мене дуже дорогий.
- Як, до речі, найменші – зростають? (Олександру – два рочки, Райдер-Габріелю – у квітні виповниться рік)
- Дуже добре, все супер, дякую. А ось із тими, які постарші (Джордану – 10 років, Кристіану – 8 років) уже доводиться вести певні футбольні бесіди: я їх мотивую, вони – мене.
- Хто на вас найбільше схожий?
- Усі схожі, але кожен по-своєму.
- Як тренер, бачите у хлопців схильність до футболу?
- Найголовніше, що я можу сказати як тренер та колишній гравець, це те, що я не буду чинити на них тиск. У кожної дитини можна знайти певний талант у спорті. Але я маю їх попередити, що бути професійним спортсменом – це виглядає дуже красиво, але за цим стоїть величезна праця, величезні фізичні навантаження, психологічні навантаження, травми. Як моя мама колись сказала: «Я стала найщасливішою матір'ю після того, як ти завершив футбольну кар'єру».
- За ці три роки, що минули з моменту завершення кар'єри, ви відкрили для себе ще якийсь вид спорту?
- Ви хочете про гольф послухати (сміється) чи покер? Ну, покер – для мене все ж таки не вид спорту, а більше інтелектуальна гра. Але цікава, тому що елементи тактики присутні, вивчення суперника.
- Незабаром збірній України доведеться провести відбірковий матч Євро-2016 проти Іспанії. Чи будете ви присутні на цьому матчі й як оцінюєте шанси збірної України?
- Бути присутнім не зможу, у мене є інша поїздка, яка була запланована давно й скасувати яку я не можу. Але я бажаю команді успіхів. Буде важка гра. Але для того, щоб далі продовжувати боротьбу за путівку на чемпіонат Європи, потрібно брати очки. Потрібно зібратися, ми будемо вболівати та сподіватися.
* фото А.Куцан
Copyright © 2015 FC Dynamo Kyiv
