Форвард «Динамо» Матвій Пономаренко відзначився забитим м’ячем у матчі з «Вересом» (3:0) та після гри поділився своїми емоціями в ефірі FootballHub.
- Другий гол для вас у сезоні, з чим вас вітаємо. Сьогодні ви діяли більше спиною, закривали суперника та проходили на швидкості. Напевно, розбирали це як слабку сторону збоку захисників «Вереса»?
- Дякую за привітання. Звичайно, ми ретельно готувалися до цієї гри, вчора в нас була доволі тривала теорія – протягом десь півтори години розбирали попередні матчі й готувалися до цього. Це була заключна гра в чемпіонаті в цьому році, і нам потрібна була лише перемога. Розуміємо, потрібно надолужувати те, що було втрачено. Зараз друга перемога поспіль, сподіваюся, що так воно буде продовжуватися вже в новому році.
Що стосується того, що грав більше спиною… Тренер дав вказівку, щоб грали більше в глибину, чіплятися за м’яч. Так вийшло, що й гол забив, й загалом добре давалася гра.
- На відміну від партнерів, ви грали посеред тижня не в четвер у Лізі конференцій, а в середу в Юнацькій Лізі УЄФА. Коли побачили себе у стартовому складі, чи було це неочікувано для вас, або зі своїми фізичними кондиціями ви були до такого розвитку подій?
- Звичайно, відмовлятися від такого не можна (посміхається). Тим паче, я молодий, швидше відновлююся. Приїхали, було два повноцінних дні відпочинку – масажі, відновлювальні процедури. Учора, можна сказати, навіть не було як такого тренування, обмежилися лише пробіжкою та заняттям у тренажерній залі. Тож можу сказати, що вдалося повноцінно відновитися й усі були налаштовані на цю гру.
- Ви заявлені за основну команду на єврокубки, але поїхали допомагати молодіжній команді. Чи не було думок та бажання все ж допомогти основній команді в матчі з «Фіорентиною»?
- Безперечно, завжди хочеться грати за першу команду «Динамо». Але якщо тренерський штаб вирішив, що на даний момент я там потрібніший, то я не можу сперечатися чи бути проти. Я виходжу на кожну гру – незалежно від того, це U19 чи перша команда – та намагаюся робити свою роботу. Тим паче, я поїхав до молодіжної команди, ми досягли позитивного для нас результату, пройшли далі – як я можу бути розчарованим від такого?
- Із приходом нового виконувача обов’язків головного тренера в команді з’явилося багато молоді. Як відбувається зараз внутрішня комунікація, чи збираєтеся молодими гравцями, аби поспілкуватися зі старшими одноклубниками?
- Ні, такого немає. Але, звичайно, коли ми на обід чи вечерю, приміром, приходимо, то всі разом спілкуємося. Дуже приємно, що старші гравці, у яких набагато більше досвіду, підтримують нас – ті ж Ярмоленко, Караваєв, завжди підійдуть, підкажуть, як правильно зіграти в тому чи іншому епізоді. І приємно, що нам дають шанс грати за «Динамо» (Київ). Звичайно, комунікація дуже важлива, оскільки без неї нічого не буде. Зараз же у всіх у команді чудовий настрій, всі хочуть грати – тож рухаємося вперед.
- Сьогодні помітив, як перед матчем Караваєв казав вам, що ви за півколо перед штрафним майданчиком не заходили. Це був якийсь жарт?
- Зовсім не жарт. Просто як досвідчений гравець він знає, як грають нападники, тому він сказав: «Ось є ствір воріт, у ньому грай, і будеш забивати, будеш чіплятися – у тебе є всі дані для цього». Я дослухався, отримав передачу у створі воріт – і забив сьогодні.
