- Пропозицію працювати в ФК «Динамо» (Київ) я отримав улітку цього року безпосередньо від Олександра Хацкевича, якого знаю вже дуже давно, ще з тих часів, коли він проходив стажування в мюнхенській «Баварії». Його запрошення мене дуже потішило, вважаю за честь працювати в клубі з такою успішною історією та великими традиціями. Маю досвід роботи в німецьких клубах – у «Хоффенхаймі» та «Бохумі», – а також багато напрацювань, які б хотів впровадити, працюючи в ДЮФШ «Динамо» імені Валерія Лобановського. Улітку я провів у Києві кілька днів, поспілкувався з керівництвом і впевнився, що мені та моїй родині тут сподобається. Місцеві традиції та спосіб життя дуже нагадують мою батьківщину.
- Ви протягом довгого часу жили та працювали в Німеччині. Розкажіть про цей період і досвід детальніше.
- Я переїхав до Німеччини в доволі молодому віці. Протягом п’ятнадцяти років грав на позиції центрального нападника за різні клуби, а після закінчення ігрової кар’єри сконцентрувався на тренерській діяльності. Багато уваги приділяв набуванню знань та саморозвитку, пройшов освітній курс із ментального коучінга, а також здобув ліцензію «Life-Kinetik-Premium», освоївши систему, яка допомагає гравцям поліпшити координацію, пришвидшити мислення і прийняття рішень на полі. Цей метод успішно впровадив у тренувальний процес Юрген Клопп на чолі дортмундської «Баруссії». Здобуті знання мені дуже допомагали під час роботи в Німеччині, адже в німецьких клубах ментальному розвитку гравців приділяється дуже багато уваги. Впевнений, що вони будуть корисними і в Україні.
- Хто мав найбільший вплив на ваше становлення як тренера?
- Своїм наставником я б назвав Бернхарда Пітерса, який насправді вміє працювати з молоддю. Нині він очолює департамент молодіжних команд у «Гамбурзі». Разом зі мною в Пітерса навчалися такі відомі зараз спеціалісти, як Юліан Нагельсманн, який минулого сезону разом із «Хоффенхаймом» уперше в історії клубу завоював путівку до кваліфікації Ліги чемпіонів, та Доменіко Тедеско, що з нинішнього сезону очолює «Шальке-04».
- Чи вистачило часу, аби ознайомитися з особливостями тренувань у ДЮФШ «Динамо»?
- Авжеж. На жаль, рівень Дитячо-юнацької футбольної ліги України є доволі слабким, і, за винятком поєдинків із «Шахтарем», ігри чемпіонату не є мірилом рівня нашої команди й не сприяють розвитку окремих гравців. Приміром, у тій же Німеччині молодіжні ліги більш збалансовані, і кожна гра є справжнім викликом для футболістів, це сприяє їхньому подальшому розвитку. Та й загалом велика увага приділяється не лише тим футболістам, які позиціонуються як майбутні зірки, але й тим, що, цілком імовірно, узагалі не пов’яжуть свого життя з професійним футболом. Особисто я вважаю, що слід дивитися не тільки, як футболісти тренуються та грають, а і як спілкуються між собою, поводяться в повсякденному житті. Адже вони мають вирости не лише хорошими футболістами, а насамперед особистостями. Мають розуміти з дитинства, що в майбутньому, якщо футболіст буде гравцем такого клубу, як «Динамо», він автоматично стане прикладом для дітей та кумиром для вболівальників.
- Тобто тренер має бути психологом?
- Так, особливо це треба пам’ятати, працюючи з хлопцями 13-16 років, адже то доволі нестабільний вік, так званий пубертатний період… У зв’язку з цим дуже важливою є тренерська освіта. Усі спеціалісти мають розуміти психологію футболістів саме того віку, з яким вони працюють, та вміти знаходити спільну мову зі своїми підопічними. На відміну від тієї ж іспанської школи, де дається чітке завдання, я ставлю певні рамки, обмежую в чомусь тренерів, але при цьому вони самі мають проявити свої знання, щось додати в тренувальний процес, а не механічно виконувати отримані настанови.
- Розкажіть, будь ласка, детальніше про найближчі плани динамівської академії.
- Я працюю зі старшими групами гравців. Це саме той вік, коли необхідно звертати увагу не стільки на розвиток технічних якостей, скільки на тактичні навички. Тому основними своїми завданнями я вважаю введення індивідуального підходу на тренуваннях, подальший розвиток і освіту гравців від 14 років та старших. Крім того, ми працюємо над упровадженням філософії гри зі швидким переходом від оборони до атаки й навпаки в молодіжних командах. Задля цього я намагаюся тісно співпрацювати з тренерами. Щотижня ми збираємося на тренерські наради, часто маємо індивідуальні бесіди. Також, буває, я беру участь у тренуваннях та особисто показую, як треба виконувати ту чи іншу вправу.
- Коли на цій посаді працював іспанець Альберто Босх, вихованці академії грали за тією ж схемою, що й головна команда. Це правильно?
- Я не був особисто знайомий з Альберто Босхом, але багато чув про його успішну роботу в «Динамо». Яскравим свідченням цього є золоті нагороди вихованців нашого клубу в усіх вікових групах ДЮФЛ, а також чемпіонство в першостях U-21 та U-19 минулого сезону. Незважаючи на те, що в мене є своє особисте бачення футболу, я повністю погоджуюся, що вкрай важливо, аби молоді гравці знайомилися з системою та виховувалися в ній із підліткового віку. Надалі це допоможе їм швидше адаптуватися в дорослому футболі на вищих рівнях.
- Улітку ви були присутні на зборі основної команди в Австрії. Що корисного почерпнули для роботи з дитячими командами?
- Перебування на зборі було дуже корисним. Це чудова нагода ближче познайомитися з керівництвом, тренерами та гравцями, вивчити особливості тренувального процесу, більше дізнатися про історію та традиції клубу. Це дозволило мені легше увійти в робочий процес у ДЮФШ. Я багато спілкувався з Олександром Хацкевичем про філософію гри та шляхи її впровадження в дитячій школі. Сподіваюся, нам удасться досягти спільного успіху, адже для цього є всі передумови – як технічні, так і кадрові.
- Багато хто з великих футболістів в історії «Динамо» (Шовковський, Шевченко, Ващук тощо) пройшли через динамівську академію. Чи помітили ви нових молодих зірок у клубній ДЮФШ? Як зробити так, щоб талант не загубився, адже в юнацькому футболі однією з головних проблем є нестабільність?
- Так, у різних вікових групах є гравці, які звертають на себе увагу, але називати їхні прізвища не буду, щоб вони передчасно не задирали носа (посміхається). Можу виокремити Віктора Циганкова, з яким багато й плідно працюю індивідуально. Ще зовсім нещодавно він навчався в академії, а зараз уже є гравцем основного складу. Молодим слід пам’ятати, що таланту недостатньо для того, аби стати справжніми професіоналами. Лише за рахунок наполегливої праці, прагнення до нових знань та навичок, повної концентрації на футболі та сили волі вони зможуть досягнути справжнього успіху.
Тетяна Сіренко
Матеріал журналу «Динамо Київ» (№5, 94)
Copyright © FC Dynamo Kyiv
