Вихованець кишинівського спортінтернату. Професійну кар'єру розпочав у 1985 році в клубі «Зоря» з міста Бєльці.
Під час кар'єри гравця Еміл Карас виступав за такі клуби: «Зоря» Бєльці (1985-1986, 1987), «Зімбру» (раніше - «Ністру» Кишинів) (1986, 1989-1995, 1996-1997), «Тигина-РШВСМ» (1989), «Слуманте» Крікова (1995), «Тюмень» (1997), «Молдова-Газ» (1997-1998, 1999-2000), «Конструкторул» (1999), «Дачія» Кишинів (2000-2002, тренер-гравець).
У складі головної національної збірної Молдови Еміл Карас виступав із 1991 до 1995 року, зіграв за цей час 9 матчів, у шести з яких виходив у стартовому складі, а у трьох на заміну.
Після завершення кар'єри гравця зайнявся тренерською діяльністю, з 2000 року став працювати в «Дачії», спочатку 2 роки в якості тренера-гравця, потім ще 2 роки в якості помічника головного тренера, а після цього 4 роки, аж до жовтня 2008-го, очолював клуб, який привів спочатку до 3-го місця в чемпіонаті в сезоні 2004/05, а потім і до 2-го в сезоні 2007/08. Крім того, вивів команду до фіналу Кубка країни 2004/05, а у 2006 році був названий тренером року в Молдові.
Потім з грудня 2008 до 2009 року працював у «Тирасполі». Наприкінці липня того ж року ненадовго очолив «Олімпію» (Бєльці), де свого часу починав кар'єру гравця. Щоправда, під керівництвом Караса «Олімпія» провела лише один офіційний матч.
З серпня 2009 року і до кінця сезону працював тренером-асистентом та перекладачем Мірчі Редника у владикавказькій «Аланії». З 2010 року почав працювати в якості асистента Дана Петреску в «Кубані», а потім і в інших клубах.
Тренерська робота: «Дачія» Кишинів (2000 – 2008), «Тирасполь» (2008 – 2009), «Олімпія» Бєльці (2009), «Аланія» (2009), «Кубань» (2010 – 2012, 2016), «Динамо» Москва (2012 – 2014), «Аль-Арабі» (2014), «Цзянсу Сайнті» (2015 – 2016), «Аль-Наср» (2016 – 2017), «ЧФР Клуж» (2017 – 2018, 2019 – 2020), «Гуйчжоу Чжічен» (2018 – 2019).
