Задовольнятися своїм – найбільше з багатств. Древній афоризм Епікура якнайкраще розкриває особистість Олександра Шовковського – одного з найкращих голкіперів, які одягалися коли-небудь у воротарський светр у київському "Динамо".

Із раннього дитинства він зрозумів, що без жертв, без зусиль не можна жити на світі, що життя не сад, в якому ростуть лише одні квіти. Піти на рішучий крок йому довелося вже у школі, коли заради того, щоб бути зарахованим до футбольного спецкласу, він став другорічником. Вільного часу на дитячі пустощі у нього практично не було. У той час, коли інші хлопці безцільно тинялися подвір’ям, Саша знав свій розпорядок на тиждень уперед. Він чітко усвідомлював, що йому потрібно добре підготуватися до школи, добре виспатися, бо завтра на нього чекало тренування, причому не одне, а два.

У тринадцять він на батьківські гроші придбав собі справжні воротарські рукавички і, за його зізнанням, навіть спав у них! "Я їх зносив до такого стану, що це була ганчірка! Суцільна ганчірка!"

Талант і робота

Пройшовши всі стадії навчання в динамівській школі, Шовковський уперше в офіційній грі став у рамку воріт третьої за рангом команди клубу 1 серпня вже далекого 1992 року. У грі 1/64 другого розіграшу Кубка України, що пройшла на київському армійському стадіоні, молодь "біло-синіх" впевнено здолала чернігівську "Десну" 2:0, а 17-річний голкіпер зберіг свої ворота "на замку". Менш вдалим для Олександра виявився дебют 4 квітня 1993 в "Динамо-2", який припав на поразку в Алчевську від місцевої "Сталі" 2:3 у грі першої ліги чемпіонату України.

До основи молодий голкіпер, який стрімко прогресував, дістався 6 березня 1994 у домашній грі з кременчуцьким "Кременем" 1:1, ставши на той період у 19 років наймолодшим воротарем в історії київського "Динамо". В Європі бойове хрещення Шовковського сталося 10 серпня все того ж 1994 року в дуже важливому виїзному матчі попереднього етапу Ліги чемпіонів проти данського "Силькеборга" (0:0). Воротар "Динамо" повністю виправдав довіру тренера киян Йожефа Сабо, адже парирував м’яча після потужного удару Кнудсена й не дав перехитрити себе Фредриксону.

Особливий внесок у становлення Шовковського зробив тодішній тренер воротарів клубу Михайло Михайлов. Найголовніше, чому він навчив свого учня, це роботі над помилками та кропіткій підготовці до наступної гри. За визнанням самого Олександра, коли він прийшов до "Динамо", претендентів на місце в основі було троє – Кутєпов, Мартинкенас та Ковтун. Дивився, як вони грають, навчався у них, брав із них приклад. Але минув час, і він зрозумів: не потрібно цього робити. Набагато корисніше зосередитися на власній тренувальній роботі, вміти оцінити її. За два роки після свого дебюту Шовковський почує слова, які повністю підтверджували правильність обраної стратегії: "Головні складові успіху у пропорційному відношенні – талант та робота. На талант доводиться відсотків десять. Все інше – робота". Скаже їх йому маестро Валерій Лобановський, який повернувся до клубу.

Дуелянт

Вечір 26 червня 2006 року. Кельн. Стадіон "Рейн Енергі". Німеччина. 45000 глядачів завмерли в передчутті розв’язки гри світового чемпіонату між Швейцарією та Україною, яка мала визначити чергового чвертьфіналіста турніру. 120 хвилин важкого поєдинку не виявили переможця. Мала відбутися серія пенальті. Напруга досягла свого апогею. Тренер жовто-синіх Олег Блохін, не витримавши колосального навантаження, пішов до підтрибунного приміщення, і всі очі шанувальників нашої команди кинулися на нього, того самого, хто може зробити їх щасливими або... Пролунав свисток мексиканського арбітра Беніто Арчундії й до м’яча пішов Андрій Шевченко. Нервовий поштовх правою ногою й за мить швейцарський голкіпер Паскаль Цубербюллер із гордим обличчям переможця повертає футбольний снаряд рефері. Швейцарці радіють, але камера ловить воротаря нашої команди Шовковського, який упевненою ходою досяг лінії воріт, усім своїм виглядом даючи зрозуміти, що не все ще втрачено...

Він уже проходив щось подібне вісім років тому 26 серпня 1998 року, коли у Празі на "Летні"він взяв три пенальті від гравців "Спарти" та пустив київське "Динамо" до найуспішнішого походу за лігочемпіонським трофеєм, який був перерваний мюнхенською "Баварією" лише за крок від фіналу. Повернімося знову до Німеччини 2006-го. Як правило, слава має властивість знаходити своїх героїв. Того вечора в Кельні Олександр не дозволить забити ані Штреллеру, ані Барнетті, ані Кабаньясу й назавжди увійде до світової історії футболу як єдиний голкіпер, який не пропустив жодного гола в післяматчевих пенальті світових першостей.

У наступні роки він ще неодноразово прийде на допомогу своїм значно молодшим партнерам, передаючи безцінний досвід справжнього динамівського ветерана, немов даючи зрозуміти, що лише поєднання таланту й важкої праці може привести до того, що наші поразки в підсумку стануть нашими перемогами...

Рекордсмен

Загалом Олександр Шовковський виступав за першу команду "Динамо" протягом 24-х сезонів – з 1993/94 і до 2016/17. СаШо встановив цілу низку рекордів і неймовірно високо підняв планку досягнень для своїх послідовників.

Одних чемпіонських титулів у його послужному списку - 14, 11 перемог у Кубку України та 6 - у Суперкубку. Дебютувавши на професійній арені ще 17-річним, вихованець динамівської школи провів 763 офіційні матчі на рівні клубів і збірних (із яких 636 поєдинків - у складі киян), що є абсолютним рекордом для українських футболістів. Який, якщо і буде оновлено, то, очевидно, не так вже скоро. Колишня планка, встановлена Олегом Блохіним (581), не підкорялася нікому чверть століття - з 1987-го.

Більше ніж двадцятирічна кар'єра видатного голкіпера – це історія становлення українського футболу. За цей час Шовковський постійно був у центрі головних подій: повернення Валерія Лобановського, успіх "Динамо" в Лізі чемпіонів, перемога над росією зі збірною України, жахлива невдача у плей-оф зі Словенією у 1999-му, тріумф на чемпіонаті світу 2006-го. Першому номеру "Динамо", капітану київської команди фанати присвятили кричалку: "Завжди перший – Саша Шовковський!".

Останній матч за "Динамо" Шовковський провів у віці 41 рік і 259 днів. У домашній грі української Прем'єр-ліги кияни поступилися "Зорі", пропустивши м'яч у компенсований час - 0:1. За п'ять днів до того зігравши з "Наполі" (1:2), він став другим у списку найбільш вікових футболістів Ліги чемпіонів - старшим від нього у 2007-му був лише кіпер "Лаціо" Марко Балотта (43 роки і 253 дні).

Новий етап кар'єри

Тренерську кар’єру СаШо розпочав у національній збірній України, де з 2018-го по 2022 рік входив до тренерського штабу спершу Андрія Шевченка, а згодом - Олександра Петракова. У цей період, під керівництвом Шевченка, збірна України завчасно стала переможцем своєї групи у другому дивізіоні Ліги націй 2018/19, гарантувавши собі підвищення в класі. Крім того - вперше в історії напряму кваліфікувалася до фінальної частини Євро-2020, в якій дійшла до чвертьфіналу, поступившись там збірній Англії.

У жовтні 2020 року, через те, що троє воротарів збірної (Андрій Пятов, Андрій Лунін і Юрій Паньків) здали позитивний тест на COVID-19, у 45-річному віці Шовковський навіть потрапив до заявки на товариський матч проти збірної Франції. Однак на поле Олександр не вийшов, залишившись дублером дебютанта Георгія Бущана.

Контракт Шовковського з УАФ завершився 1 січня 2023 року, а 11 січня легендарний динамівський голкіпер повернувся до рідного клубу в статусі асистента Мірчі Луческу.

4 листопада 2023 року, після того як Луческу подав у відставку, Шовковський був призначений виконуючим обов'язки головного тренера "Динамо", а після останнього матчу в 2023-му, 11 грудня проти столичної "Оболоні", став повноцінним наставником "біло-синіх" без приставки "в.о.".