Продовжуємо ретроспективу тріумфального для нашого клубу розіграшу Кубку володарів кубків. Сьогоднішня розповідь – про непростий візит команди Лобановського до Румунії.
Домашній матч «Динамо» з «Утрехтом» повернув киянам призабутий смак гучних успіхів, вселив упевненість у своїх силах та зміцнив надії на подальші турнірні звершення. Підтверджувати амбіції та втілювати прагнення належало у протистоянні з румунською «Університатею», визначеною жеребом у суперники в 1/8 фіналу.
Заснований 1948 року клуб Крайови на момент зустрічей із киянами за популярністю та авторитетом котирувався на батьківщині як «перший після великих». Суперничати на рівних зі столичними «Стяуа» та «Динамо» вдавалося лише небагатьом і хіба що епізодично. У цьому плані три чемпіонські титули та чотири кубкові перемоги «Університаті» виглядали солідним надбанням. А в континентальних змаганнях цей колектив навіть обставив бухарестський тандем, першим із румунських клубів пробившись до єврокубкового півфіналу.
У сезоні-1982/83 (фото внизу), пройшовши в Кубку УЄФА італійську «Фіорентину», ірландський «Шемрок Роверс», французький «Бордо» і «Кайзерслаутерн» із ФРН, «Університатя» поступилася фінальною путівкою португальській «Бенфіці» лише за рахунок гола, пропущеного на своєму полі (0:0 і 1:1).
За рік до того суперник киян пробився до восьми найсильніших учасників розіграшу Кубку чемпіонів, а на старті Кубку кубків-1985/86 вибив із боротьби одного із фаворитів – «Монако». Виїзна поразка 0:2, здавалося, не залишала підопічним Мірчі Редулеску жодних шансів. Однак через два тижні гості з Лазурового Берега, серед яких вистачало гравців збірної Франції, чинного чемпіона Європи, отримали у свої ворота три «сухі» м'ячі!
Автором двох голів став Іон Джолгеу, ще один із 11-метрового провів Маріан Бику. Саме цей дует визначав гру «Університаті» попереду за відсутності травмованого Родіона Кеметару. Головний забивала крайовців так і не зіграє проти київського «Динамо», а вже наступного літа перейде до «Динамо» бухарестського, де зі скандалом здобуде, а згодом втратить європейський «Золотий бутс».
Крім Кеметару, до національної збірної Румунії регулярно запрошувалися також хавбек Ірімеску, захисники Негріле, Унгуряну та Штефенеску, воротар Лунг. Останній пропустив обидва м'ячі, вийшовши на заміну в серпневому товариському поєдинку зі збірною СРСР, у якому румуни поступилися – 0:2.
Відіграється Сілвіу Лунг через п'ять років, коли його команда з тим же рахунком переможе підопічних Лобановського на світовій першості в Італії. Візьму участь у тому матчі й Георге Попеску, для якого шлях у великий дорослий футбол розпочався саме з Кубку кубків-1985/86. Напередодні зустрічей із киянами він саме відзначив 18-річчя. Згодом захисник буде шість разів визнаний гравцем року в Румунії, стане чемпіоном трьох країн і капітаном «Барселони», виграє з каталонським клубом Кубок кубків, а з «Галатасараєм» – Кубок УЄФА та Суперкубок.
Останній із цих трофеїв Гіке завоює під керівництвом Мірчі Луческу. Майбутній тренер нашого «Динамо» тоді, у 1985-му очолював збірну Румунії, а одним із його асистентів був за сумісництвом і тренер «Університаті» – 45-річний Редулеску (на фото внизу – другий праворуч).
У середині осені його підопічні посідали місце нагорі таблиці чемпіонату своєї країни, намагаючись конкурувати зі «Стяуа», якій у червні поступилися в фіналі Кубку Румунії – 1:2. Про всяк випадок нагадаємо, що армійці Бухареста навесні 1986-го здійснять головну сенсацію європейського футбольного сезону – у вирішальному поєдинку за Кубок чемпіонів обіграють «Барселону». А потім, на жаль, виявляться на один гол більш удачливими від динамівців Києва в суперечці за Суперкубок УЄФА.
Кияни, своєю чергою, напередодні візиту до Крайови обіграли в головному матчі другого кола московський «Спартак», по суті розчистивши собі шлях до «золота», але розтративши на грузкому полі московських «Лужників» чимало сил та емоцій. Румунські спостерігачі були присутні на тій грі.
«На стадіон Крайови вийде найсильніша команда, яку тут колись бачили, – сказав Редулеску. – «Динамо» має дуже високий наступальний потенціал. Блохін, Безсонов, Балтача, Дем'яненко – гравці найвищого класу...» А капітан «Університаті», 33-річний Штефенеску, за чиїми плечима значилися понад 400 матчів у складі клубу, зауважив ще після жеребкування: «Обігравши киян, ми можемо твердо розраховувати на повторення нашого найкращого результату в єврокубках. А можливо замахнемося й на більше».
Окрім футболістів і тренерів «Університаті», до матчу готувалася й місцева влада Крайови. Для співробітників організацій і установ міста була оголошена «перерва на футбол» – через проблеми з освітленням на стадіоні гру призначили на третю годину дня. Своєрідний «розігрів» провели вболівальники команди господарів, близько шостої ранку влаштувавши під вікнами готелю, де розмістилися динамівці, гучну акцію: барабани, горни, тріскачки. Мабуть, розраховували, що досипати гостям доведеться вже на полі.
Вочевидь, тренери «Університаті» зробили потрібні висновки з поєдинків динамівців проти «Спартака» й «Утрехта». Принаймні, один із головних векторів розвитку атак гостей – через Заварова – румуни відстежили та постаралися знешкодити. Двічі поспіль, втикаючись у двох суперників, що виростали перед ним ніби з-під землі, Олександр втрачав м'яч. Другою ситуацією холоднокровно скористався Бику, відкривши рахунок.
«Для Заварова, як і для всієї команди, гол цей став прикрим, але стимулюючим уколом, – напише потім Валерій Лобановський у книзі «Нескінченний матч». – Не минуло й десяти хвилин, упродовж яких була влаштована справжнісінька карусель на половині поля суперника, як Заваров забив два м'ячі у відповідь – один краще іншого – після атакуючих операцій, у яких зі зміною напрямків брали участь по п'ять-шість осіб. У цей відрізок часу міг забити і Євтушенко, а одразу за рахунку 2:1 і Блохін».
Під завісу поєдинку болгарський рефері вгледів порушення в діях Балтачі, коли на того налетів один із суперників. Реалізований тим же Бику 11-метровий зберіг інтригу на матч-відповідь. Проте кінцівку зустрічі гості провели в атаках, недвозначно давши зрозуміти опонентам, що на них чекає в Києві: чотири поспіль напрочуд гострі не завершилися голами тільки через блискучу гру Лунга.
Маючи 194 см зросту, вартовий воріт «Університаті» та збірної Румунії, найкращий футболіст країни 1984 року, сповна виправдовував своє прізвище, яке в перекладі з румунської означає «Довгий». Йому не вдасться здобути лаврів свого колеги і зовні майже «клону» Хельмута Дукадама – головного героя фіналу Кубку чемпіонів-1985/86. Натомість у збірній Лунг (фото внизу) проведе 77 матчів, буде капітаном, візьме участь у двох світових першостях. Обидва його сини – Сілвіу-молодший і Тіберіу – підуть стопами батька. Причому перший також захищатиме ворота національної команди, а другий – одного разу навідається до Києва, щоб у кваліфікації Ліги чемпіонів-2001/2002 допомогти своїй «Стяуа» відстояти почесну нічию – 1:1.
Але повернемось у жовтень 1985-го. Румунська преса захоплено характеризувала киян. «Нашим футболістам лише вдалося звести матч унічию, хоча останніми роками «Університатя» дуже потужно грає на своєму полі, як правило, домагаючись перемог, – писала газета «Спортул». – Щоправда, цього разу вона мала суперника, який перебуває у чудовій формі. Київське «Динамо» продемонструвало високий клас гри, який можна порівняти з футболом у виконанні найкращих команд європейської когорти».
Ось уже коли господарі отримали «залізний» привід ретельніше вивчити грізного суперника. Бо під час матчу з розпізнаванням гравців команди гостей у них виникали проблеми: обидва голи Заварова записали на Яремчука, що зафіксовано на табло.
Кубок кубків-1985/86. 1/8 фіналу. Перший матч
«УНІВЕРСИТАТЯ» Крайова, Румунія – «ДИНАМО» Київ 2:2 (1:2). 23 жовтня 1985 р. Крайова. Центральний стадіон. 30 000 глядачів.
Голи: 1:0 Бику (14), 1:1 Заваров (17), 1:2 Заваров (23), 2:2 Бику (82, з пенальті).
«Університатя»: Лунг, Негріле, Тіліхой, Унгуряну, А.Попеску (Г.Попеску, 72), Штефенеску, Бадя, Менеїле, Джолгеу, Кацой, Бику. Тренер – Редулеску.
«Динамо»: Михайлов, Безсонов, Балтача, Кузнєцов, Дем'яненко, Рац, Яковенко (Баль, 15), Яремчук, Заваров, Євтушенко (Бєланов, 67), Блохін. Тренер – Лобановський.
Арбітр – Жежов, асистенти – Цончев, Чакиров (Болгарія).
Попередження: Безсонов (32).
Валерій Лобановський у післяматчевих коментарях не приховував розчарування результатом: «Повинні були вигравати. Невміння реалізовувати майже стовідсоткові гольові моменти призвело до того, що самі собі ускладнили життя. Тепер на нас чекає дуже нелегкий матч з «Університатею», у складі якої чимало досвідчених футболістів, обізнаних на міжнародній арені не лише з «домашніми» варіантами. Після гри старші тренери збірної Румунії та «Університаті» Луческу і Редулеску наговорили нам чимало компліментів. Мабуть, господарі просто ввічливі люди. Редулеску навіть сказав, що вони зовсім не приголомшені нічиєю, мовляв, такій команді, як «Динамо», не соромно і програти. Але це нас не розслаблює. Питання про те, хто вийде в наступне коло, вирішуватиметься не на словах, а на полі Республіканського стадіону».
Юрій КОРЗАЧЕНКО
