- Олександре Олексійовичу, від кого виходила ініціатива вперше поєднати роботу кількох футбольних шкіл?
- Загалом-то, не можна сказати, що це ноу-хау, або ми вигадали щось нове. Якщо повернутися на два-три роки тому, практично фарм-клубом була команда «Зірка». Але потім це співробітництво було перервано, тому що домовленості почали порушуватися протилежною стороною. Ті футболісти, які нас цікавили, зрештою опинилися не в нашому клубі, а зовсім в інших командах.
Тому ми трохи переглянули своє ставлення до партнерства та співробітництва, вийшли на новий рівень. І ось тепер у нас є перший такий солідний партнер, бо школа ця дуже потужна, й район, який вона представляє, є містом у місті.
До того ж, у нас вже є подібне звернення від ДЮСШ № 1 Печерського району, де керівником є син дуже відомого футболіста, легенди київського «Динамо» Вадима Соснихіна, Олександр. Він звернувся до нас із аналогічним проханням. Гадаю, що друга угода в нас буде саме з цією школою.
Все це викликано тим, що, на жаль, за ті три роки, які я вже спостерігаю набір, кількість киян увесь час зменшується, саме тих дітей, які мешкають у Києві. У нас багато приїжджих – із Житомира, Чернігова, Київської області. А ось киян, на жаль, замало. Тому ми вирішили, що нема чого чекати, потрібно самим діяти активно, приходити до шкіл, проводити семінари, проводити заняття, запрошувати тренерський склад на ті навчальні класи, відкриті уроки, які ми проводимо. Ми це вже робили протягом півроку та побачили, що це може приносити певні результати. Тому спільно з Жаріковим та Шабельниковим було прийнято рішення, що час перейти до площини практичних взаємодій із тими школами, які працюють у районах міста Києва.
- Які пункти включає до себе співпраця?
- Перш за все, це обмін гравцями. Не секрет, що в нас вікові групи із семирічних до чотирнадцятирічних мають по чотири команди. І хлопці не мають належної ігрової практики. Тому таким шляхом ми будемо надавати їм об'єм ігрової практики в рамках першості міста. На сьогоднішній день є прецеденти, коли команда «Шахтар» 2001 року народження грає в повному складі за команду з Алчевська 2000 р. та бере участь у першості України. Тобто вони зараз уже практично награють команду під наступний рік, в якому команда 2001 р. гратиме в першості України. Вони вже отримають ігрову практику та відчують, що це зовсім інший рівень порівняно з першістю міста.
Цього року ми просто не встигли, хоча мали, знайти таку команду, яка б грала у вищій лізі ДЮФЛУ та мала право виступати в першості України. У цьому плані між Алчевськом та Донецьком зробити це було трохи простіше. Але я впевнений, що наступного року ми будемо мати команду, яка з раннього віку почне грати на вищому рівні.
Тому що ті матчі, в яких ми брали участь, і та зона, в якій було «Динамо», легко вигравалася всіма командами нашої футбольної школи. Всі труднощі починалися лише у фіналі. І я побачив, що ми просто не готові грати кілька матчів у фіналах на найвищому рівні, тому що в підгрупі ми вигравали з рахунком 7:0, 8:0, й усі команди були на першому місці з великими відривом. Ми не грали, образно кажучи, серед сильних. А сильним можна стати, лише граючи серед сильних. І ось цього року картина кардинально змінилася. Я вважаю, що це принесе позитивні результати.
- Як ви оціните старт динамівських команд у новій для себе групі ДЮФЛУ?
- Ми свідомо пішли на те, щоб ускладнити собі життя. Хочемо, щоб футболісти в кожній грі максимально проявляли свої найкращі якості. Ця підгрупа, в якій зібрані найкращі команди, та сама Ліга чемпіонів ДЮФЛУ. Із тих команд, які реально на щось претендують у фіналах ДЮФЛУ, у ній немає лише львівських «Карпат».
Що стосується результатів, то вони поки залишають бажати кращого. Констатую факт, що лише команда 1997 р. лідирує у своїй групі, а інші команди на другому, а те й на третьому місці. У нас стоїть завдання виходу до фіналу ДЮФЛУ безпосередньо, а для цього потрібно посідати перше місце. Але повірте мені, і зараз будь-яка гра тут вимагає максимальної віддачі. Я вважаю, що так і має бути, тому радий, що ми зараз граємо в цій групі.
- Влітку в всіх вікових груп змінилися тренери. Як пройшла їхня адаптація в нових командах? Їхня робота вже повністю налагоджена?
- Давайте почекаємо завершення першості. Перший раунд змінив ставлення до ігор і тренерського складу, і гравців. У минулі роки життя для наших команд була «малиною». Вони «на одній нозі» вигравали у команд з Черкас, Чернігова, і спокійно почувалися аж до фіналів. Тряска починалася лише перед фінальними іграми.
Зараз тряска кожен тур, після кожного туру в нас проходить детальний розбір та аналіз усього того, що відбувається в цих іграх. Ми відразу бачимо наші слабкі якості. Активно працює селекція, щоб оперативно закривати ті проблемні місця, які виявляють ігри. Ми робимо все, щоб наші команди справді були готовими до фінальних ігор. Там мають грати справді найкращі.
© www.fcdynamo.kiev.ua
