У наш час, коли інші футболісти змінюють клуби, як рукавички, вірність динамівським «біло-синім» кольорам нашого марроканця вражає.
Своїй появі в найтитулованішому клубі Україні Бадр, за його словами, зобов'язаний Юрію Севастьяненку, який десять років тому зробив доленосний дзвінок Ель Каддурі та повідомив, що ним цікавиться не хто-небудь, а київське «Динамо».
Як пригадує зараз Бадр, подібне запрошення стало для нього справжнім сюрпризом.
- Для мене це було наче до космосу полетіти. Я бачив цю команду лише по телевізору в Лізі чемпіонів, а тут приїхав та зустрівся із самим Валерієм Лобановським. Виявилося, що він про мене вже знає, бачив багато матчів із моєю участю. Я прибув до Києва, але не думав, що буду виступати за динамівців.
Бадру довелося добряче подумати, перш ніж, як тепер ми всі знаємо, прийняти для себе доленосне рішення.
- У моїх послугах були зацікавлені клуби з Франції, Іспанії та Англії. Але з Києва мені телефонували кожного тижня та врешті-решт переконали в тому, що саме в «Динамо» я зможу вирости у класного гравця. Я побоювався, адже все було чуже - мова, культура, але в певний момент я вирішився. І ось уже десять років граю в Києві.
І, необхідно визнати, що рішення Ель Каддурі пов'язати свою долю з динамівським колективом виявилося правильним. Марокканець став класним лівим півзахисником, а потім і захисником, вигравши у складі «біло-синіх» 12 трофеїв. Саме завдяки своїй ігровій практиці в «Динамо» він регулярно викликався до збірної своєї країни, ставши учасником трьох розіграшів Кубків Африканських Націй та взявши участь в Олімпійських іграх 2004 року в Афінах.
- За роки, проведені в «Динамо», у своїй майстерності, техніці я нічого не втратив. Навпаки, лише поліпшив свої кондиції. У мене хороші стосунки з футболістами та керівництвом київського клубу, який став для мене по-справжньому рідним.
www.fcdynamo.kiev.ua
