Цього дня пропонуємо згадати висловлювання великого Метра, які в певній мірі розкривають його філософію.
«Тренер має вчитися все життя. Якщо став черствим, перестав учитися – значить, перестав бути тренером. Час не обдурити. Акценти розставляє він. І вчить – теж».
«Для мене минуле – це минуле. Я його беру в розрахунок лише в якості набутого досвіду».
«Вміння раціонально використовувати свої фізичні та духовні можливості приходить лише з накопиченням досвіду, зі зрілістю».
«Тренер – це творча особистість. А творча особистість має право на помилку».
«Бути тренером значно складніше, ніж гравцем. На полі ти керуєш лише м'ячем, а біля бровки ти керуєш людьми».
«Актор не може спиратися на титули, звання, ступені. Не може хизуватися стажем та в майбутньому бачити себе в ореолі слави... Рух – це життя, спокій – це смерть. До тих, хто здатний на рух, театр ставиться вимогливо, але по-доброму. До інших, зкам’янілих, мертвих, театр вимогливий, але суворий».
«Немає відваги, не можеш багато в чому відмовити собі, не здатний терпіти найжорстокіший тренінг – іди».
«Необачне рішення завжди прийняти легше. Важче – розумне, оптимальне».
«Я вважаю, що критикувати не лише можна, але й потрібно. І якщо критика конструктивна, якщо в ній є якісь розумні думки, то вона йде лише на користь тому, кого критикують».
«Успіх – категорія дуже непостійна».
«Кожна тактика хороша, якщо вона призводить до бажаної мети».
«Компромісами справи не врятувати: потрібно піти на ризик сьогодні, бо завтра може статися, що ризикувати вже не буде чим».
«Свобода – це передусім бажання та можливість робити те, що не заборонено законом».
«Я – прихильник стриманих оцінок, чи то перемоги або невдачі»
«Витрачати час та кошти на детальний, ретельний збір інформації вигідно – у майбутньому обов’язково дасть свої плоди».
«У день матчу необхідна найсуворіша концентрація професійної енергії. Є нитки, переконаний, за допомогою яких вона передається гравцям. Скільки разів ловив себе на тому, що імпульс отримано адресатом: «передавач» та «приймач» перебували на одній хвилі».
«Я не знаю, що це таке – талант. Адже іноді достатньо щасливого збігу обставин, щоб прийшов успіх – ось вам і «талант». Але шукати, завдяки яким особистим якостям, завдяки яким методам великий тренер систематично домагався успіхів, – корисно».
«Тренер не може подобатися всій команді. Це аксіома».
«В основу модельних характеристик гравця я в першу чергу заклав би високі морально-вольові якості, схильність футболіста до універсальності дій та потенційні функціональні можливості. Далі все залежить від тренера...»
«Для себе я твердо засвоїв із перших же днів: тренер має свято пам'ятати, не забувати ані на мить, що працює з людьми, які значною мірою роблять із нього тренера. А люди, на відміну від роботів, мають душу, часто доволі вразливу, іноді – непокірну. Тренер, безумовно, має досконально розбиратися у футбольній справі, але це один бік медалі. Інший – тренер зобов'язаний однаково добре розуміти й душу гри, й душу людей».
«На моє переконання, я належу до категорії людей, які не люблять зізнаватися у своїй неправоті, але – з роками та досвідом – намагаюся після здійснення помилки чинити таким чином, щоб оточуючим не склало труднощів переконатися в тому, що я помилявся. Відвертість – важка наука».
«Програма – не гарантія успіху, але дає набагато більше шансів на нього, ніж стихійні дії».
«Я не визнаю моди. Визнаю лише те, що раціонально. Зокрема, для нашої команди».
«Копіювати привабливі зразки, наздоганяти когось – заняття безперспективне. Випереджати – ось надихаючий зміст роботи».
«Без експериментування, ризику, вміння брати на себе всю повноту відповідальності, не чекаючи команди згори, рух уперед неможливий».
«Формула успіху у великому футболі теж давно загалом відома: найжорстокіший відбір виносить на гребінь лише тих, хто має здатність до колосальної концентрації душевних та фізичних сил у момент найбільших випробувань».
«Поразкою тренера я вважаю лише нездатність тренувати. Хоче людина, старається – не може. Це поразка. А програш на футбольному полі – зовсім інша справа. Програв – думай, дізнавайся причини. Зайва чутливість шкодить, а тому з роками я навчився сприймати програш розумом. З емоціями кожен бореться по-своєму. Але внутрішньо я дуже холодний та розважливий».
«Спади у грі лише на перший погляд раптові, насправді ж у них немає нічого незрозумілого. Причини невдач завжди конкретні, реальні, їх можна визначити. І це необхідно зробити, оскільки, розібравшись у конкретних обставинах, справу можна виправити».
«Тренер не може формувати схему гри, виходячи з наявних футболістів. Це безглуздо й безперспективно. Прогрес футболу можливий лише тоді, коли тренер заздалегідь представляє модель гри та свідомо підбирає під неї виконавців».
«Взагалі, питання про резерв – один із найскладніших, на мій погляд. Необхідно домогтися такого положення, щоб у команді існувала конкуренція, щоб практично на будь-яку позицію у випадку, скажімо, травми або ж зниження вимогливості до себе була рівноцінна заміна й щоб ця заміна жодним чином не погіршувала гру».
«Відсутність твердості, цілеспрямованості в роботі призводить до набагато гірших наслідків, ніж відсутність очок, команда стає посередньою, вона задовольняється малим та щасливо себе при цьому почуває».
«Часто кажуть, що та чи інша ідея належить Лобановському, мовляв, Лобановський вигадав. А я ніколи нічого не вигадував, я лише вчився, вчився та вчився».
«Я ніколи не відрізняв поразок від перемог. Це нерозривний процес».
Copyright © FC Dynamo Kyiv
