Для початку слід згадати турнірну ситуацію. Більшу частину всієї турнірної дистанції лідирував «Шахтар», але відстань між першою і другою командами була мінімальною. Під кінець сезону лідер змінювався кожні два тури. Обидва суперники пропорційно набирали і втрачали очки, тому інтрига зберігалася до останніх матчів. Ключовим став 25-й тур, коли «гірники» на своєму полі не змогли нічого вдіяти зі столичним ЦСКА. Київська команда в тому сезоні фінішувала на 6-му рядку і пробилася навіть до фіналу Кубка, де поступилася все тому ж «Шахтарю». Сповна відплатити кривдникам «армійці» зуміли за два тижні після фіналу, зігравши в Донецьку 0:0 в передостанньому турі.
Втрата очок головним конкурентом дозволила «Динамо» на один пункт обійти суперника й увірватися на перше місце. Тож, щоб здобути «золото», киянам потрібно було на своєму полі обіграти «Дніпро». «Шахтар», у свою чергу, грав у Донецьку з «Металургом» і також зобов'язаний був вигравати і сподіватися на осічку «біло-синіх».
Поєдинок із «Дніпром» вийшов дуже важким, але видовищним. Кияни багато атакували, але атакам бракувало завершального удару. Перший тайм завершився без голів. А ось уже в дебюті другої 45-хвилинки рахунок було відкрито. Спєвак обіграв Ващука і з лінії штрафного пробив у кут. Шовковський хоч і дотягнувся до м'яча, але зупинити або змінити траєкторію не зумів. У паралельному матчі в Донецьку «Шахтар» на той момент уже практично гарантував собі перемогу і вся увага була прикута до стадіону в Києві.
Після пропущеного м'яча динамівці, в буквальному сенсі, влаштували штурм воріт Медина. Але або блискуче грав воротар, або на допомогу гостям приходив каркас воріт, або просто ударам бракувало точності.
Переломний момент стався на 84-й хвилині. Чергова масована атака «Динамо» призвела до того, що м'яч відскочив до Несмачного. Андрій, опинившись зліва у штрафній, практично від лицьової лінії, з гострого кута завдав сильного удару в ближній кут. М'яч, випущений із величезною силою, пролетів прямо над головою захисника і влетів у ворота.
Динамівці одразу схопили м'яча і побігли до центру поля, адже потрібно було забивати ще. І в наступній атаці Мелащенко вивів «Динамо» вперед! Швидка атака правим флангом, Пеєв від лицьової прострілює в район 11-метрів, але його передачу перериває захисник. Рикошет, м'яч знову відлітає до Георгі, який м'яко пасує на Дмитруліна. Захисник у дотик підрізає м'яч у штрафну, де найвище вистрибує Мелащенко і головою посилає сферу в дальній нижній кут!
Далі були тільки емоції і радість, а команда відзначала 9-й чемпіонський титул в Україні на заповненому стадіоні «Динамо». Цей трофей став останнім у житті Валерія Васильовича Лобановського.
Чемпіонат України 2000/01. 26 тур
19.06.2001. Київ, стадіон «Динамо». 15 000 глядачів
«Динамо» - «Дніпро» - 2:1 (0:0)
«Динамо»: Шовковський, Несмачний, Головко, Ващук, Дмитрулін, Белькевич, Чернат, Пеєв, Кузьмичов (Яшкін, 46), Боднар (Федоров, 72), Мелащенко.
«Дніпро»: Медин, Поклонський, Козар, Задорожний (Єзерський, 57), Матюхін, Шелаєв, Зубченко, Максимюк, Валяєв (Мазяр, 73), Полтавець (Беліков, 77), Спєвак.
Голи: Несмачний (84), Мелащенко (85) – Спєвак (49)
Попередження: Ващук (63), Белькевич (87) - Максимюк (18), Шелаєв (68).
Найрезультативнішими футболістами у складі «Динамо» в чемпіонаті України 2000/01 стали Олександр Мелащенко і Георгій Деметрадзе - по 8 голів. По 7 точних ударів на рахунку Валентина Белькевича і Артема Яшкіна. У Кубку України «біло-сині» виступили невдало, поступившись в 1/16 турніру сумському «Спартаку».
