У неділю лави «Динамо» поповнив бразилець Данило Сильва. Підписавши п’ятирічний контракт, уже в понеділок захисник розпочне тренування у складі своєї нової команди.
- У моїй кар’єрі цей перехід дуже важливий, - відзначив Сильва через кілька хвилин після підписання контракту з «Динамо». - Грати в такій відомій у всьому світі команді - дуже велика честь. Сподіваюся, тут на мене чекають видатні сезони, високі титули і важливі трофеї.
- Граючи в Бразилії, міг уявити, що доля закине до далекої України?
- А чому ні? Як відомо, щорічно безліч бразильських футболістів їдуть грати до Європи. Наприклад, як свідчить статистика, минулого року з нашої країни виїхало 1400 гравців. Половина з них повернулася назад, але інша половина залишилася. Йдеться і про футбол, і про футзал. Не дивно, що кожен бразилець мріє поїхати до Європи, і я тут не виключення. Мені дуже хотілося грати в якомусь великому клубі, яким, поза сумнівом, є «Динамо». Запрошення з Києва надійшло настільки швидко і несподівано, що я тільки встиг зібрати речі й відразу вирушив до вашої країни.
- Значить, над пропозицією киян довго не роздумували?
- Даючи згоду на перехід, жодної секунди не сумнівався. Знав, що це дуже відомий клуб, який регулярно виступає в Лізі чемпіонів, здобуває почесні трофеї.
- Не шкода було залишати друзів і родичів, які залишилися в Бразилії?
- Ні, адже я отримав прекрасний шанс! Зараз мені лише 23 роки, вся кар’єра попереду. Я би вважав за краще, щоб вона склалася саме тут. Тому рідні тільки пораділи за мене. Природно, я за ними буду сумувати, але наступного тижня до мене приїде наречена Бруно. Зараз вона оформляє закордонний паспорт.
- У вас українське ім’я – Данило. З нашою країною вас пов’язують якісь коріння?
- Скажу більше, мого брата звуть Денис, але до України це не має жодного ставлення. Моя сім’я – вихідці з Італії. До речі, я можу оформити собі італійський паспорт, і в майбутньому планую цією можливістю скористатися.
- А чим займається брат?
- Раніше грав у футбол, але в нього виникли проблеми з гомілкостопом. Потім закінчив один із найпрестижніших університетів Бразилії Унікамп (місто Кампінас), а зараз працює професором математики.
- Ви знайомі з динамівцями Бетао, Алмейдою та Маграо?
- Ні і перед переходом до «Динамо» не спілкувався з ними. Але грати проти них доводилося. Коли виступав за «Гуарані», доводилося грати проти всіх трьох нинішніх динамівців.
- Присутність у «Динамо» кількох земляків допоможе швидше адаптуватися?
- Наявність чи відсутність у «Динамо» співвітчизників ніяк би не вплинула на моє рішення, оскільки своє життя я будую сам. Але факт, що в новій команді виступають співвітчизники, став додатковим аргументом на користь «Динамо».
- Серед ваших сильних якостей Газзаєв відзначив високу швидкість і вдалі дії на всіх ділянках поля. А над якими компонентами варто попрацювати додатково?
- Що стосується захисних функцій, із цим у мене немає жодних проблем. Можливо, варто більше уваги приділити атаці, попрацювати над дальніми навісами на протилежний край поля. Гадаю, з досвідом це прийде.
- На вашому переході до «Динамо» особисто наполіг Валерій Газзаєв. У вас відбулася розмова з головним тренером щодо ваших функцій та обов’язків на полі?
- Ще ні, але я дуже радий, що зміг зацікавити наставника команди. Гадаю, найближчим часом ми з ним поспілкуємося.
- Під яким номером будете виступати в «Динамо»?
- Це вирішиться в понеділок на тренуванні. Але мені б дуже хотілося обрати №2. Наскільки я знаю, він зараз вільний.
- У динамівських бразильців є прізвиська: Бетао – «бетон», Маграо – «худий». А вас як кличуть?
- На ім’я та прізвище. Прізвиська в мене немає.
- Якими мовами, окрім португальської, володієте?
- Розумію англійську, якось упродовж семи місяців я виступав у США. Але це було ще в 2005 році, тому багато чого встиг забути. Ще трохи розмовляю іспанською.
- Які наші слова вже встиг вивчити?
- «Спасибі», «привіт», «бутси», «команда», «м’яч». Планую обов’язково вивчити вашу мову, щоб без проблем спілкуватися з партнерами по команді і друзями.
Світлана Полякова, Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
