Уже кілька років поспіль команди ДЮФШ «Динамо» ім. Валерія Лобановського навесні та восени беруть участь у традиційному міжнародному футбольному турнірі Ateitis Cup, який проходить у столиці Литви - Вільнюсі.
Ateitis Cup уперше відбувся дев’ять років тому, а тепер проводиться два рази на рік для хлопців дванадцяти вікових категорій: від U-6 до U-17, а також серед дівчаток.
У лютому нинішнього року змагання пройшли серед футболістів 2004 року народження, і переможцем стало «Динамо» U-14. У середині березня відбувся турнір для гравців на рік старших, у якому також кияни святкували перемогу. А цими вихідними завершилися змагання серед команд вікової категорії U-13 (футболісти 2006 р.н.), де серед 36 учасників знову найкращими стали київські динамівці.
Про те, як пройшов цей турнір, ми поцікавилися у його організатора і спортивного директора - Дайніуса Гудайтіса:
- Я, як організатор, при проведенні будь-якого турніру Ateitis Cup керуюся принципом, що у жодних змаганнях немає дрібниць. Будь-яке навіть найменше чи несуттєве питання в організаційній сфері надзвичайно важливе, адже, якщо його не вирішити, усе може піти не так. Тому для нас кожен турнір – наче екзамен. Однакових змагань не буває: якщо виправляємо щось одне, наступного разу з’являється щось інше, адже додаються учасники з нових країн, де у людей інший менталітет, ставлення тощо. І усе це не можна не враховувати. Ми хочемо, щоб на Ateitis Cup команди приїздили, як додому, щоб почували себе вільно, затишно та комфортно, щоб він не був «холодним», байдужим чи бездушним, щоб не складався лише із офіціозу, а, навпаки, відрізнявся душевністю. Тренери мають спілкуватися один з одним, ділитися досвідом та враженнями, обмінюватися контактами тощо. Для цього організовуємо вечерю для усіх тренерів, після якої наставники почуваються вільніше та більш дружньо. По обличчям бачу, що багато з них вже звикли до Вільнюса, їм тут добре та мають бажання приїздити ще. Сподіваємося, наш турнір стане ще більш привабливим для клубів.
Разом із тим не забуваємо і про хороший рівень змагальної складової, яку забезпечують сильні професійні академії клубів. Це важливо и для таких топ-клубів, як «Динамо», які можуть зустрітися із іншими європейськими командами, що мають іншу манеру гри, темперамент, емоції, тощо. Можливо, зараз маленькі футболісти не відчувають миттєву користь, але, упевнений, у майбутньому цей турнір їм допоможе рухатися уперед.
- 36 команд у змаганнях серед футболістів 2006-го р.н. – це наймасовіший турнір, який вам довелося проводити?
- Ми не женемося за масовістю. Наша першочергова мета – підтримати високий рівень. Далеко не усі команди ми беремо на турнір. Сильні академії у київського «Динамо», швейцарського «Лугано», тощо. Іноді ми вже впізнаємо дітей, знаємо лідерів команд, із року в рік бачимо, як вони зростають з 7 до 17 років. А масовість з’являється сама собою. Ми не хочемо перетворювати наш турнір на фестиваль за участі аматорів, адже у нас 85-90% учасників – це професійні академії, тому залучаємо якомога більше найкращих команд, не забуваючи і про нові імена. Цього року взагалі вийшов такий собі чемпіонат Європи: серед 36-ти учасників – представники 15-ти країн. Таким чином, команди можуть не лише просто грати у футбол, а й удосконалювати свою майстерність. Наприклад, команда з Осло минулого року була ледь не останньою, а цього разу вже грали за третє місце.
Втім, 36 команд, це поки що наш максимум, який дозволяє не жертвувати рівнем. Крім того, ми не поділяємо учасників на грандів, для яких передбачається усе найкраще, та звичайні команди, у нас усі в рівних умовах, дотримуємося принципу поваги до усіх, незалежно від того, маленький це клуб чи великий. Така наша філософія.
- Хто у цьогорічних змаганнях є абсолютним новачком?
- Є навіть учасники із екзотичних країн. Наприклад, по 2007-му року це команда із Індії, яка, без сумніву, додала колориту. У нас багато скандинавських команд, є учасники із Ірландії, вперше буде тут англійський «Мідлсбро», навесні чекаємо багато клубів із англійської Прем’єр-ліги, поступово з’являється більше ірландських клубів. Що стосується топ-клубів, то майже усі вони - наші давні друзі: «Ювентус», «Аталанта», з яких розпочався цей серйозний турнір, також «Ліверпуль», «Борусія», «Лугано». Скоро чекаємо на «Барселону» 2008-го року народження. Ще більше новачків серед малюків. Ми раді кожному учаснику.
- У вас з’явилася серйозна технічна підтримка...
- Так, зі стадіонів велися прямі онлайн трансляції у YouTube, на матчах працювали фотографи. Майже 90% матчів вдома можуть дивитися батьки дітей, їхні друзі, а також тренери, щоб потім проаналізувати як власну гру, так і подивитися на дії суперників. Така відкритість потрібна для розвитку.
Також із цього року починаємо заводити базу данних усіх гравців усіх вікових категорій, які беруть участь у нашому турнірі, щоб у майбутньому можна було сказати, що на Ateitis Cup грали футболісти національноі збірної України чи інших країн, адже ніколи не вгадаєш, хто «вистрелить». Ми започаткували наш турнір із 2010-го року, багато з тих хлопців, хто починав у нас, уже перейшли в дорослий футбол.
Найкращий показник того, що ми робимо щось хороше та правильне, це те, що команди до нас їдуть. Звісно, буває, що не все виходить, але не помиляється лише той, хто нічого не робить. Стараємося виконувати свою роботу якісно. Розраховуємо лише на власні сили, адже, на жаль, майже не отримуємо допомоги від Федерації футболу Литви, хоча для країни загалом та для Вільнюса зокрема, робимо кращу рекламу та працюємо на імідж, ніж наші дорослі професійні клуби та збірна.
- Чи є різниця у специфіці організації змагань для маленьких дітей 7-8 років та юнаків 15-16 років?
- Ви знаєте, коли ми лише розпочинали цей турнір, був повний хаос, ніхто не знав, куди йти, що робити, адже кожні змагання мають свої нюанси стосовно полів, готелей, роздягалень, тощо. Але за без малого 10 років, що існує Ateitis Cup, команди вже добре знають його особливості щодо харчування, транспорту, проживання. Уже не потрібно ходити за кожною командою, адже вони самі все знають. А умови у нас, насмілюся припустити, не найгірші у Європі, не кожен турнір може похвалитися тим, що розміщує команди у готелі не нижче трьох зірок.
- Чи маєте особисті симпатії на турнірі, за яку команду переживаєте?
- Минулого року ми проводили змагання серед наймолодших – дітей 2011-го року народження. Так, 6-7-річні хлопчики із «Ліверпуля» були нереальними, просто міні-атлети, які грають у футбол. Я вперше в житті бачив подібне і був у захопленні. А загалом мені подобаються креативні команди, які щось створюють, думають, мислять на футбольному полі. Мене завжди радує, коли, окрім результату, команди ще стараються грати у футбол. Тішить, коли приїздять висококваліфікаційні тренери, які можуть поділитися досвідом. Наприклад, зараз у Вільнюсі затримається «Борусія», і ми проведемо семінар. Німецькі тренери розкажуть нашим спеціалістам про методику своєї роботи, аспекти тренувального процесу, а потім буде кілька спільних тренувань – це цікаво. Такий досвід можна використовувати, а можна – ні, але у будь-якому випадку ти отримуєш щось корисне.
Copyright © FC Dynamo Kyiv
