Події
Кінець 1932 – початок 1933 років були певним рубежем в історії київського «Динамо». Пішли зі своїх посад керівники команди Василь Іванов та Сергій Бармінський, які по-батьківськи опікувалися динамівцями, припинила виступи за «Динамо» ціла група гравців, серед яких у тому числі Піонтковський, Малхасов, Печений, Гончаренко. Їм на зміну прийшли інші (Щегоцький, Путистін, Комаров, Махиня тощо), і разом із тими гравцями, що залишилися, Лазар Коген почав створювати нову команду.
Голод в Україні був у розпалі, і навіть динамівцям, які мали певні привілеї, було непросто. Часи були важкі, але Лазарю Когену навесні вдалося влаштувати для команди великий двотижневий виїзд на Кавказ за маршрутом Баку-Єреван-Тифліс. У восьми матчах «біло-сині» по три рази виграли та програли, але більш важливим підсумком того вояжу було перебування киян поза зоною голоду.
11-12 травня багато динамівців у складі збірної Києва поїхали до Одеси на товариські матчі з місцевою збірною (здобули в двох матчах перемоги – 9:1 та 4:0), а за тиждень уже під прапором «Динамо» поступилися в Харкові (1:3) місцевим одноклубникам в рамках свята відкриття харківського стадіону «Динамо» ім. Балицького.
Тим часом всеукраїнська першість «Динамо» завершилася дуже швидко – на 12 червня вже було призначено фінал, який приурочили до відкриття нового стадіону «Динамо» (нинішній імені Валерія Лобановського) в Києві, який мав вміщувати велику, як на тоді, кількість глядачів – 18 тисяч. Будівництво арени тривало кілька років, а її відкриття з різних причин двічі переносилося. У фіналі же всесоюзної динамівської першості збірна українського «Динамо», у складі якої були й київські динамівці, на московському стадіоні «Динамо» поступилася місцевим одноклубникам – 1:2.
1933 рік був першим роком існування команди «Динамо» (Київ) без належного керівництва. Лазар Коген не міг вирішити всі проблеми команди. З’явилися матеріальні труднощі, страждав навчально-тренувальний процес. Наприкінці року командою керувала тренерська рада на чолі з Костянтином Щегоцьким.
Футболісти
Народилися Адамас Голодець (нападник, грав за «Динамо» в 1958-1959 рр.; 40 матчів, 16 м’ячів), Борис Липський (грав за «Динамо» в 1956 році; 1 матч, 1 м’яч), Борис Разинський (воротар, грав за «Динамо» в 1962 році; 18 матчів).
Пам’ятні матчі
Чемпіонат СРСР почнуть проводити лише в 1936 році, а поки команди проводили товариські та виставкові матчі. Одним із таких стала зустріч московських та українських (із киянами у складі) динамівців, що проходила в рамках фіналу футбольного турніру динамівської Спартакіади на честь 10-річчя товариства. Гості чинили гідний опір, але все ж поступилися москвичам – 1:2, у складі яких тон задавали такі відомі на той час футболісти, як Василь Смирнов, Сергій Іванов, Олексій Лапшин, Сергій Ільїн тощо.
Copyright © FC Dynamo Kyiv