- Влітку ви сказали, що перший сезон у «Динамо» провели на 60-70 відсотків від свого потенціалу. Як оціните нинішню форму?
- Гадаю, цифри не змінилися. Мені здається, якби в мене було більше свободи на полі, я міг би створювати для себе і своєї команди більше можливостей в атаці.
- У понеділок відбудеться остання гра року - проти «Шахтаря». Чи можна говорити, що для вас і ваших партнерів це чи не останній шанс повернутися до чемпіонської гонки?
- Справа не в місцях у турнірній таблиці. «Динамо» - «Шахтар» - це дербі, головні матчі сезону для вболівальників, преси та, звичайно, обох команд. На зустрічі з донецьким клубом ми завжди налаштовуємося з особливою відповідальністю - і цей не буде винятком.
- Чи можете порівняти гірників епохи Мирчі Луческу з командою під керівництвом Паулу Фонсеки? Що змінилося, і «Шахтар» якого зразка подобається вам більше?
- На мій смак, обидві команди демонструють досить високу якість гри. Як за Луческу, так і за Фонсеки «Шахтар» робить ставку на атакуючий футбол і розвиває атаки у привабливому комбінаційному ключі. Тож, можливо, когось здивую своєю відповіддю, але глобальної різниці я не бачу.
- Знаю, що у вас є кілька друзів у складі донецького клубу - наприклад, Фред. Уже обговорювали з ним майбутнє протистояння?
- Ну звичайно! Ми завжди говоримо на такі теми до і після матчів наших команд. Як правило, не обходиться без жартів, часто навіть провокаційних. Але це теж частина гри під назвою футбол. І, хочу вам сказати, доволі кумедна.
- Досить свіжий трансфер Олександра Гладкого до «Динамо» підтвердив, що в українському футболі можливо все. Чи можете уявити, що ви переходите у зворотному напрямку?
- Я належу до тих людей, які керуються принципом: «Ніколи не говори ніколи». Разом із тим, останнім часом зовсім не думав про такий поворот подій. Я - гравець «Динамо», і це все, що має сьогодні мене цікавити.
- На даний момент ви з дев'ятьма голами лідируєте серед снайперів сезону в прем'єр-лізі. Кого бачите серед основних конкурентів?
- Повірте, я абсолютно не розраховую на те, щоб виграти суперечку бомбардирів. Уже хоча б тому, що не виходжу на поле в кожному матчі чемпіонату.
- Ви з дружиною Прісцилою чекаєте на поповнення в родині. Бачив, як намагалися присвятити один зі своїх голів у матчі проти «Волині» майбутній дитині - але головною проблемою виявилося не забити, а заволодіти м'ячем відразу після результативного удару...
- Ще б пак! Це дуже смішне питання, але, зрозуміло, ви маєте рацію. Після першого гола заволодіти м'ячем мені завадив голкіпер «Волині». Він просто схопив його і не віддавав. Після другого - на моєму шляху став хлопчик, який подає м'ячі, якому я теж не зміг нічого доступно пояснити. Довелося злегка гримнути – загалом, вийшов якийсь божевільний момент.
Тепер уже можу сказати, що присвячую перший гол Прісцилі, другий - маленькому синочку Луці, а третій - нашій майбутній дитинці, яка має з'явитися на світ у червні.
- Як ви оцінюєте перипетії євросезону, що завершився у вівторок? Чого не вистачило, щоб пробитися хоча б до весняної стадії Ліги Європи?
- Складно сказати. Свою роль зіграло безліч факторів, але про одне можна говорити впевнено: минулої осені ми були готові до єврокубків краще, ніж цієї.
- Чи був ваш промах із пенальті в матчі з «Бенфікою» фатальним моментом? І чи маєте намір підходити до «позначки» в подальшому?
- Це дуже прикрий епізод. Але шанс схибити або забити з 11-метрової позначки має лише той гравець, який бере на себе відповідальність узяти м'яч і підійти до неї. Реалізовувати кожен пенальті, напевно, не вдавалося жодному, нехай навіть найвеличнішому футболісту. І Мессі, і Неймар, і Радамель Фалькао теж хибили.
- Чи подобаються вам молоді гравці «Динамо», і кого з них ви вважаєте найперспективнішими?
- У нас є гравці з колосальним потенціалом. Чи буде він реалізований - залежить лише від їхнього ставлення - і від того, як вони будуть розвиватися. Найперспективніші, на мій погляд, Очигава, Оріховський, Циганков та Бєсєдін.
- Ви здивовані гольовою феєрією Лукаша Теодорчика в Бельгії?
- Для мене це не сюрприз. Він грає дуже добре і з великою впевненістю. А останнє - для нападника найголовніше.
- Чи можете ви назвати трьох найкращих гравців першої половини турніру в прем'єр-лізі?
- Не впевнений, що буду об'єктивний, тому що не бачив усіх матчів. Але якщо вже ви забороняєте мені називати гравців «Динамо», трійка буде виглядати так: Марлос, Тайсон і Фред.
- Як справи у вашого старшого брата Бруну Мораеша? Він досі грає в Португалії?
- На даний момент Бруну грає на Кіпрі, в команді з Паралімні, і є її найкращим бомбардиром.
- Уже визначилися з планами на зимові канікули?
- Як зазвичай, полечу додому: планую присвятити час серфінгу і улюбленному фут-волею з друзями, за якими дуже скучив.
- Коли ваш тепер уже колишній співвітчизник Едуарду да Сильва приїхав до Загребу та вперше побачив сніг, то відчув шок. Для вас це теж екзотика?
- Так, і не найприємніша. Тренуватися і грати в таких умовах дуже непросто. У мене мерзнуть пальці, і це дуже боляче. Сподіваюся, українським футболістам стикатися з такими проблемами не доводиться, але, гадаю, якби вони приїхали до Бразилії і регулярно виходили на поле за температури 38-40 градусів, то, напевно, відчували б себе так само дискомфортно, як я під час вашої зими. (Посміхається).
- Чи підтримуєте контакт з кимось із колишніх товаришів по донецькому «Металургу»?
- Я й досі контактую із Сергієм Болбатом та Васею Приймою. Це дуже хороші гравці, які заслуговують на шанс проявити себе на високому рівні.
- Весь футбольний світ шокований авіакатастрофою, в яку потрапили гравці бразильської команди «Шапекоенсе». Але ви, як я розумію, переживаєте її важче за багатьох інших?
- Це жахлива трагедія, і я досі не можу повірити, що вона сталася. Постійно думаю про сім'ї загиблих футболістів - і це дуже сумні думки. Я знав капітана «Шапекоенсе» Клебера Сантану, з яким ми виступали в «Сантосі». Він підтримував мене попервах у професійному футболі.
- Ще півроку тому ви сказали, що чутки з приводу вашого запрошення до збірної України і натуралізації залишаються лише чутками. Але згодом, наскільки я знаю, у вас була зустріч із головним тренером нашої національної команди Андрієм Шевченком. Щось прояснилося?
- Я хотів би уникнути коментарів на цю тему на даний момент. Але незабаром прийде час, і я чітко висловлю свою позицію...
