На зимову перерву кожній команді хочеться піти в хорошому настрої. У динамівців приводом для цього стане здобута в поєдинку з «Фенербахче» путівка до Кубку УЄФА. Дніпропетровці вирішують скромніші задачі і набране в поєдинку з лідером чемпіонату очко стало б схоже на успіх для колективу, який тільки-но формується при тренері Безсонові. Але успіх цього вечора був схильний до господарів. У рівній грі вони скористалися з помилок захисту суперника і двічі наприкінці матчу відправляли м'яча у ворота. Після цього у дніпрян залишився час і сили лише на гол престижу. В результаті, перемога «Динамо» над «Дніпром» 2:1 і беззаперечне лідерство в турнірній таблиці.
Через перебір попереджень узяти участь у матчі не могли Алієв в «Динамо» і Льопа в «Дніпрі». Юрій Сьомін за відсутності основного плеймейкера випустив тріо номінальних нападників Бангура-Ярмоленко-Мілевський, причому останній діяв з глибини поля, по суті, виконуючи функції свого товариша. Практично всі дії в нападі господарів велися через Артема, який традиційно спиною до чужих воріт приймав м'яча і розвивав чергову атаку. Дніпропетровці, зокрема Русол, швидко пристосувалися до тактики динамівців, нейтралізуючи більшість атак на початкових стадіях. Іншим сюрпризом у стартовому складі став Тарас Михалик. Ніхто не сумнівався в бійцівському характері Тараса, але мало хто чекав, що після серйозного ушкодження гомілкостопа захисник зуміє так швидко відновитися. В результаті проти «Дніпра» вийшла звична пара центральних захисників Михалик-Діакате, яка зіграла якщо не бездоганно, то вже точно без явних помилок.
Після лігочемпіоновського поєдинку проти «Арсеналу» тільки ледачий не критикував Сьоміна за невикористані заміни. Тепер наставник заслужив на комплімент за вдалі перестановки в складі, які багато в чому сприяли перемозі. Флорин Чернат наприкінці зустрічі взяв паличку диригента в свої руки – спершу віддав результативну передачу на Діакате (до речі, перший гол Папа в «Динамо»!), а потім завершив сольний прохід ударом під поперечину. В ці хвилини на полі глядачі побачили того самого Фло, зразка початку десятиліття, який був справжнім лідером команди. М'які, немов котячою лапою, дії з м'ячем, непередбачувані передачі і лише для нього властивий дріблінг.
Перший тайм пройшов за рівної гри і не змусив глядачів особливо нервувати. Команда Безсонова провела кілька небезпечних контратак, соло в яких вів Назаренко. Динамівці хоча й володіли ініціативою, грішили великим браком у передачах. Відчувалося, в команді ніхто не брав на себе роль лідера, конструктора гри. Частково ці функції виконував Мілевський, але цього вечора в Артема багато чого не виходило. Ось тут-то згадалися нещодавні слова Сьоміна про відсутність у команді капітана, лідера на полі. Не формального, а СПРАВЖНЬОГО. Харизматичного, авторитетного, непримиренного. Саме такого не вистачало команді до перерви.
Коли б не остання чверть години, багато вболівальників забули б про гру, щойно залишивши межі стадіону. Гравці обох команд вирішили порадувати глядачів цікавою кінцівкою і результативними підключеннями захисників до атак. Діакате і Русол головою замкнули подачі відповідно зі штрафного і кутового, а Чернат реалізував вихід віч-на-віч із Старцевим.
Перемогою динамівці завершили футбольну осінь. Тепер успіхи потрібно закріпити в грудні, в двох останніх матчах першої половини сезону – проти «Іллічівця» і «Фенербахче».
Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
