Нагадаємо, глядачі столичного НСК «Олімпійський» знову, як і після завершення півфінального поєдинку Ліги Європи за участю «Дніпра» та «Наполі», вибігли на газон, що є грубим порушенням правил безпеки.
– Те, що сталося в четвер на НСК «Олімпійський» – це кричуще неподобство та абсолютно нестерпна ситуація. Тим паче, ми вже не вперше стаємо свідками такої ганьби.
– Вибачте, але ви в певній мірі навіть стали його учасником, опинившись перед натовпом на зеленому газоні та ще й без охорони.
– На жаль, мені довелося вийти на поле, щоб разом зі стюардами, гравцями, тренерами «Динамо», а також виконавчим директором ФФУ Володимиром Генінсоном спробувати повернути глядачів на трибуни. Ви, напевно, бачили, як із мікрофонами в руках намагалися вгамувати натовп і капітан команди Олександр Шовковський, і мій брат Ігор Суркіс, президент київського клубу. Я невипадково вжив слово «натовп», бо назвати цих людей уболівальниками, при всій повазі до армії динамівських прихильників, просто язик не повертається.
Збоку це видовище нагадувало збіговисько варварів. Мене шокувало те, що в натовпі, що заполонив газон «Олімпійського», було доволі багато людей немолодих, у тому числі – з дітьми! Їхню мотивацію мені взагалі складно зрозуміти. Зізнаюся, побачити таке – не сподівався ніяк...
– Григорію Михайловичу, в переважній своїй масі трибуни, як і телеглядачі, цілком солідарні з вами. Було виразно чутно, як справжні вболівальники в секторах висловлювали своє обурення. А як можна оцінити роботу тих служб стадіону та ФФУ, які відповідальні за проведення фінального матчу?
– Поки скажу так: із поставленим завданням вони не впоралися. Я не хотів би випереджати події та поспішно називати винних, оскільки впевнений, що відповідні комітети ФФУ в невідкладному порядку розглянуть цей сумний факт. Тим паче, що він був уже не першим. Але очевидно, що висновки з інциденту мають бути зроблені, як і без зволікання прийняті найбільш дієві заходи. Якщо ви чекаєте від мене більш жорстких слів, поки вас розчарую. Хоча за моїм настроєм, думаю, все й так зрозуміло. До речі, найкращий приклад належної реакції – те, як відреагували на заворушення на «Олімпійському» перші особи країни. Начальника столичної міліції вже відправлено у відставку.
– Ви зараз кажете більшою мірою як член виконкому УЄФА або як почесний президент ФФУ?
– Я зараз кажу насамперед як шанувальник футболу. Як син, який прийшов на свято великого футболу разом із батьком, як батько та дід, який прищеплює любов до найвеличнішої з ігор своїм дітям та онукам. Не сумніваюся, що моє обурення поділяють і мільйони шанувальників спорту всієї країни.
– А що ви скажете як представник футбольної влади? Невже в такому випадку оцінка подій якось змінюється?
– Так! Вона стає суворішою. Ви все ж таки хочете якихось деталей? Тоді відповім так – із такою організацією матчів у Києві «Олімпійський» та ФФУ зустрінуть чимало перешкод у тендері за фінальний поєдинок єврокубків. Потрібно свої амбіції порівнювати з реальними можливостями – гарантувати забезпечення стандартного набору заходів безпеки. Поки що я бачу лише амбіції.
Цієї оцінки достатньо? Якщо ні, тоді ми згадаємо, що й «Дніпро» вже отримав дискваліфікацію на найближчий домашній матч у Лізі Європи – він пройде за порожніх трибун. Не варто забувати, що й київське «Динамо» впродовж попередньої міжнародної кампанії неодноразово перебувало у кроці від такого ж покарання.
Ну й давайте пам'ятати, що тому ж «Динамо» стартувати в груповому турнірі Ліги чемпіонів. І вже як член виконкому УЄФА я, як ніхто інший, розумію ціну такого роду заворушень на стадіоні. Якщо не буде прийнято ефективних заходів, не сумнівайтеся – Київ гарантовано потрапить до стоп-листу!
– Про які заходи може йти мова?
– Нічого нового. За прикладами ходити далеко не потрібно – адже не минуло й трьох років з того часу, як Україна приймала фінальний турнір ЄВРО-2012. За цей час правила безпеки на стадіонах істотно не змінилися. Я вже не кажу про те, що ФФУ може запросити для консультацій з цього важливого питання тих вітчизняних фахівців, хто саме й розробляв спільно з УЄФА систему взаємодії органів правопорядку та стюардів на стадіонах.
Зрозуміло, що сьогодні, коли правоохоронні служби активно задіяні в антитерористичних заходах та стоять на сторожі життя мирних громадян України, більше відповідальності лягає на організаторів масових видовищ. І ось тут, вочевидь, ці інститути були захоплені зненацька.
Але в нас немає вибору. Якщо, незважаючи на обставини, що змінилися, ми хочемо, як і раніше насолоджуватися футболом, у нас просто немає вибору. Потрібно засукати рукави та працювати, в тому числі й із публікою. Працювати щодня та по 24 години на добу. Так, як це було впродовж підготовки України до ЄВРО-2012. Самі собою проблеми не підуть.
