- Як і вся країна, я з особливим хвилюванням стежив учора за перипетіями подій у складній грі 1/8 фіналу Євро-2020, у якій наша команда вирвала воістину історичну перемогу. У такий вечір мені, як і будь-якому вболівальнику збірної України, хотілося світитися від щастя та радіти успіху, зокрема й великої групи вихованців київського «Динамо».
Однак злощасний епізод із травмою Бєсєдіна затьмарив ці переживання, він досі не виходить у мене з голови! Лише те, з якою мужністю Артем зустрів черговий удар футбольної долі, як він тримався, залишаючи газон, частково пом'якшило ті перші, моторошні враження.
Так, ціною свого здоров'я наш нападник добув вирішальну перевагу над суперником. І я вдячний всім футболістам та тренерам збірної, які відзначили воістину героїчний внесок Артема в цю перемогу. Що ж стосується наслідків... На жаль, дива не сталося. Пошкодження виявилося важким і таким, що вимагає тривалого терміну відновлення.
Але, повторюся, я знаю Бєсєдіна не тільки як справжнього спортсмена, який не шкодує себе, але і як надзвичайно сильного чоловіка. Знаю, як чекав він, з якою віддачею готувався до сезону, до фінального турніру Євро-2020. Упевнений, що і цього разу, знову опинившись без улюбленої справи, поза футбольним полем, Артем зробить усе, щоб якомога швидше повернутися.
У свою чергу і футбольний клуб «Динамо» зробить усе необхідне для цього. Бєсєдін - один із лідерів нашої команди, такі хлопці - це золотий фонд «Динамо» та українського футболу.
Артеме, ти - не один! Ми всі - тренери та партнери, персонал клубу та вболівальники - будемо чекати твого повернення. Чекати стільки, скільки буде потрібно. Не сумнівайся, попереду в тебе нові турніри та перемоги!
