Увійшовши до конференц-зали “Олімпійського” Марчелло Ліппі, не чекаючи запитань з боку журналістів, першим узяв слово:
-Сьогодні хочу згадами про людину, якої з нами вже немає. Це Валерій Васильович Лобановський. Чотири роки тому, коли ми зустрічались з “Динамо” в чвертьфіналі Ліги чемпіонів, Валерій Васильович був на тренерському містку київського клубу. Хочу згадати його добрим словом, як велику людину та масштабну фігуру світового футболу. Не дивлячись на запізнення, вшановую його пам’ять...
-Що ви очікуєте від завтрашнього матчу?
-Гарної гри та позитивного результату. Його повинен забезпечити прибувший до Києва дещо оновлений склад “Ювентуса”.
-Ви розраховуєте в середу на Песотто та Олівейру?
-Песотто провів кілька матчів за молодіжну команду і зараз знаходиться в чудовій формі. Олівейра також непогано виглядає. Не дивлячись на його 19-ть, він має чудові атлетичні та фізичні кондиції, так що з рахунків його не скидаємо.
-Ви згодні з твердженням Михайличенко, що в Турині не “Ювентус” виграв, а програло “Динамо”?
-Головне, що ми перемогли. Наша команда показала гарний футбол. Що стосується “Динамо”, то коли річ йде про такий рахунок, варто казати про збіг цілого ряду обставин.
-Чим відрізняється “Динамо” сьогоднішнє від чотирирічної давнини?
-У житті все змінюється. В тому числі – і футбольні команди. Але, не дивлячись на це, “Ювентус” і “Динамо” – дві великі команди. Мені важко сказати щось конкретне про зміни в стані українців.
-Змінюється і “Ювентус”, але Ліппі залишається все таким же скурпульозний?
-Ви підібрали влучне слово “скурпульозний”. Воно мені подобається. Припустимо, я залишився таким же. Але усі ми підвладні часу і в якійсь мірі змінюємось.
