- Як вам загалом атмосфера на стадіоні?
- Чудова атмосфера! Коли емоції після матчу позитивні, можна наговорити всього. Справді, дуже приємно грати на хорошому полі, коли трибуни майже забиті, коли вболівальники підтримують свої команди.
- У першому таймі по тому, як ви розминалися, здалося, що ви змерзли...
- Вам здалося. Я завжди так роблю, мені ж не 20 років. Звичайно, мені необхідно більше часу на те, щоб і до гри підготуватися, і тримати себе в тонусі.
- Як вам вдалося впоратися з ударом Калінича впритул?
- Я перебував у такій позиції, викидав ногу, намагався корпусом прикрити якомога більшу частину воріт. Усе вдало склалося.
- Ви один із небагатьох киян, хто після матчу пішов до дніпропетровських уболівальників та аплодував їм...
- Я завжди намагаюся дякувати та підтримувати вболівальників, незалежно від команди, з якою ми граємо, тому що вони приходять на стадіон, віддають свою любов клубу, місту, команді, за яку переживають. Інша справа, що взаємини не завжди складаються вдало. Переживання за свою команду не має бути обтяжене неповагою або нецензурними висловлюваннями на адресу команди суперника. Я знаю, що історично так склалося, що між уболівальниками «Динамо» та «Дніпра» встановилися дуже хороші дружні стосунки. І, незважаючи на те, що впродовж зустрічі господарі програвали, мені було приємно те, як уболівальники їх підтримували, вірили у свою команду. Це гідно поваги.
Світлана Полякова з Дніпропетровська
* фото А.Лукацького
Copyright © 2014 FC Dynamo Kyiv
