Суть конкурсу полягала в тому, що впродовж десяти днів уболівальники віком від 8 до 16 років надсилали своїм кумирам найщиріші побажання стосовно важливої кваліфікаційної гри проти Іспанії. Гравці збірної брали участь у відборі двадцяти найкращих листів, авторів яких і запросили на зустріч.
Планувалося, що в заході візьмуть участь семеро гравців, які отримали найбільшу кількість листів. Серед них, окрім Гусєва та Ярмоленка, був ще один динамівець – Сергій Сидорчук. Однак, на жаль, Сергій у зв'язку з травмою залишив розташування збірної, тому в спілкуванні з дітьми взяли участь шестеро футболістів.
Першим свого лауреата назвав Олег Гусєв – юний уболівальник у своєму листі до Олега Анатолійовича, окрім захоплення його грою та поведінкою на полі, побажав нашій збірній переграти Іспанію з таким самим рахунком, з яким на останньому Кубку світу Німеччина перемогла Бразилію.
Найбільшу ж кількість листів серед усіх гравців збірної отримав Андрій Ярмоленко. Однак листами все не обмежилося: більшість із тих двадцяти дітлахів, які отримали можливість поспілкуватися з гравцями збірної наживо, адресували свої питання та побажання також саме до Андрія, що з кожним питанням викликало все більший сміх та дружні жарти збоку його партнерів по збірній.
Зустріч проходила у форматі прес-конференції, й за активністю аудиторії й за кількістю питань із лишком перевершила будь-яку післяматчеву прес-конференцію, під час якої питання ставлять журналісти.
Дуже кмітливий та, мабуть, найменший уболівальник у костюмі львівських «Карпат» запитав у Андрія Ярмоленка, хто буде виводити його на поле в матчі Україна – Латвія, на що Андрій відповів, що із задоволенням вийде на поле за руку з ним.
Інший уболівальник із тривогою в голосі запитав Андрія, чи не планує він залишити «Динамо» найближчим часом, на що той відповів, що як мінімум збирається ще виграти чемпіонство з «Динамо», якщо хлопці з інших команд, які сидять поруч із ним, будуть не проти. А на питання про те, скільки голів він забив за всю свою кар'єру, Андрій спробував відповісти серйозно, однак не зміг назвати точну цифру, сказавши лише, що більше ста. Не назвав Андрій і свій найбільш пам'ятний гол, зазначивши, що мають значення лише результати команди, а не індивідуальні досягнення.
Спілкування пройшло на хвилі позитиву, футболісти раз по раз жартували один над одним. Приміром, коли Руслан Ротань відповів на одне з питань, Андрій Ярмоленко, який сидів за столом прямо посередині шістки футболістів та прес-секретаря збірної Олександра Гливинського, сказав, що Артем Федецький хоче додати кілька слів із цього приводу, передавши йому мікрофон, і той, ледве стримуючи сміх, також змушений був відповісти на питання юної вболівальниці.
Коли у всіх присутніх гравців запитали, який клуб був улюбленим для кожного з них у дитинстві, більшість назвали київське «Динамо» та «Мілан». На питання, чи перейшли б вони зараз до «Мілану», хлопці відповіли, що перейшли би, але лише за умови, що відразу всі разом.
Зустріч, що в рівній мірі подарувала масу позитивних емоцій як дітям, так і футболістам, завершилася спільною фотосесією. Всі діти до того ж отримали подарунки, а автори найкращих листів та запитань – футболки збірної України та м'ячі з автографами гравців.
Ігор Бондаренко
Copyright © 2015 FC Dynamo Kyiv