Динамівець Роман Зозуля в поєдинку з молодіжною збірною Франції, за підсумками якого наша «молодіжка» посіла перше місце в групі, заробив пенальті, який дозволив «жовто-синім» подвоїти свою перевагу. Після матчу нападник нашої команди охоче поділився своїм баченням подій на полі з журналістами.
- Хоча сьогоднішня нічия і дозволила нам вийти до плей-офф і продовжити боротьбу за потрапляння до фінальної частини чемпіонату Європи-2011, гра вийшла нервовою, – зазначив Роман. – Прикро, ведучи в рахунку 2:0, пропустити два м’ячі. У французів хороша команда, ми до неї дуже ретельно готувалися. Після нічиєї у Франції з таким же рахунком, ми лише й думали про домашню зустріч. Тренер нас дуже добре підготував, ми переглянули багато матчів за участю французів, тому чудово знали їхні сильні та слабкі якості. В цілому, мені здається, гра вдалася.
- Ви часто перегравали суперників віч-на-віч. Яковенко не проти того, що ви часто берете гру на себе?
- Я не перегравав, просто намагався зачепитися за м’яча і чекав, поки партнери допоможуть. В одному з моментів я опинився попереду один, відібрав м’яча і спробував його скинути Гармашу.
- Що сталося у другому таймі? Зарано повірили в перемогу?
- Не знаю, сам не міг зрозуміти, але 2:2 – це добрий для нас результат, оскільки ми з першого місця вийшли з групи! Звичайно, за своїх глядачів хотілося переграти французів. Вони із самого початку вважалися фаворитом у нашій групі, але, як бачите, завдяки дружньому колективу, ми сильніші.
- У першому матчі з французами вам довелося відіграватися за рахунку 0:2, сьогодні – навпаки. Дежавю, виходить?
- Так, ми тільки но жартували із цього приводу в роздягальні. Але всі щасливі, що все ж таки вийшли із групи.- Телевізійний повтор показав, що в моменті з вашим падінням у штрафному майданчику контакту не було. Так чи був пенальті?
- Звичайно, був! Коли мене збивають – пенальті завжди справедливий! Захисник мене чіпляв, якби я раніше впав, можливо, він би ще й червону картку отримав. Хоча, це було ще за штрафним майданчиком... Просто повтор неправильний (посміхається).
- Окрім пенальті, на вас суперник ще й жовту картку заробив...
- Краще б йому дали червону. Але, в принципі, жовта теж нормально.
- Навіщо наприкінці матчу посварилися із суддею?
- Суперник сам посковзнувся і впав, а я міг втекти віч-на-віч. Суддя ж вирішив, що там був фол. Ось я і скипів.
- Було видно, що ви самі дуже хотіли забити...
- Головне, що команда досягла позитивного результату. Хотів присвятити гол дружині, з якою ми незабаром чекаємо на поповнення в сім’ї.
- Багато хто скаржився на поле...
- Так, воно, м’яко сказати, було неідеальним, ноги грузнули в ньому, якийсь затоплений газон.
- Ви граєте в багатьох командах одночасно – у першій збірній і молодіжній, в основній команді «Динамо» й у молодіжній. Можете сказати, чи справді атмосфера в команді Яковенка особлива?
- Так, у нас дуже дружній колектив, ми живемо однією мрією – вийти до фінальної частини Євро-2011.
- Не прикро, що зараз граєте за «молодіжку», а не за першу збірну?
- Ми разом розпочали цей шлях, і я вважаю, потрібно пройти його до кінця, а вже потім дивитися в майбутнє.
Світлана Полякова, Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
