Висловлюю найщиріші співчуття з приводу тяжкої втрати – передчасної смерті Вашого батька.
Із великим сумом сприйняв цю трагічну звістку. Важко знайти слова втіхи, коли з життя йде така людина – щира, чуйна, справедлива. Люблячий чоловік, батько та дідусь, завжди готовий допомогти словом і ділом – Петро Миколайович по праву користувався беззаперечною повагою та симпатією оточуючих. Не випадково, саме він, маючи за плечима яскраве футбольне минуле, став Вашим головним Вчителем – не тільки в житті, але й у спорті.
Упевнений, уся футбольна громадськість України розділяє невимовне горе, що спіткало вас, Руслане, ваших рідних та близьких. Добра пам'ять про Петра Миколайовича навіки залишиться в наших серцях.
З повагою,
Григорій СУРКІС
