На Байковому кладовищі знайшли спокій Валерій Лобановський, його колеги по команді Юрій Войнов, Олег Макаров, Віктор Банніков, Вадим Соснихін, Михайло Коман, блискучі учні Євген Рудаков, Віктор Чанов, Валерій Зуєв, Андрій Баль, Валентин Белькевич, Андрій Гусін... На Лісовому Анатолій Пузач, Віктор Колотов, Валентин Трояновський... Зоряна команда, якої нам так зараз не вистачає.
Присутні згадали видатних динамівців, поклали до їхніх могил, до яких ніколи не заростає людська стежка, квіти.
Численним був мітинг біля пам'ятника Валерію Лобановському. Віце-президент УЄФА, почесний президент ФФУ Григорій Суркіс, легендарні динамівці Володимир Мунтян, Олексій Михайличенко, Леонід Буряк, Володимир Безсонов, Анатолій Сучков, Анатолій Коньков, Володимир Веремєєв, Віталій Хмельницький, Андрій Біба, Павло Яковенко, Володимир Трошкін, Олег Протасов, Олександр Шовковський, Віталій Косовський, Віктор Кондратов, Юрій Дмитрулін, Олег Саленко, Сергій Коновалов, Олександр Дамін, Сергій Кузнецов, Олександр Хацкевич, Василь Кардаш та багато-багато інших.
Разом із директором ДЮФШ «Динамо» імені Валерія Лобановського Олександром Іщенком прийшли юні динамівці, яким є на кого рівнятися й із кого брати приклад. Федерацію футболу України представляли перші віце-президенти Олександр Бандурко та Вадим Костюченко, Федерацію футболу міста Києва - її керівник Ігор Кочетов.
У повному складі прийшла родина Валерія Лобановського - дружина Аделаїда Панкратіївна, дочка Світлана Валеріївна з чоловіком Валерієм Горбиком, онук Богдан та онука Оксана. Прийшли прості вболівальники Клубу, для яких є дорогими славетні імена й які дбайливо зберігають пам'ять про наше минуле. Адже без цього, як відомо, немає майбутнього.
«Ты сидишь на скамейке, а рядом бушуют трибуны. Ты сидишь на скамейке, а мы вспоминаем ЛЮБЯ...». Такі слова викарбовані на тренерській лаві, на якій Валерій Лобановський, перебуваючи в розквіті сил, відображений на улюбленому футбольними вболівальниками пам'ятнику, що давно став однією з визначних пам'яток Києва.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять Валерія Васильовича, який пішов у кращий світ рівно 15 років тому. Пролунали до болю рідні динамівські композиції, було багато спілкування та спогадів.
День ювілею рідного клубу динамівці зустріли, віддавши данину пам'яті своїм друзям та колегам, своїм кумирам. Адже без них не було б нашого славетного «Динамо Київ», легендарної команди з берегів Дніпра.
Copyright © FC Dynamo Kyiv
