- Наскільки складно психологічно було грати, коли постійні зупинки в матчі?
- Насправді, у футбол ми фактично не грали сьогодні. За довгих передач на вологому полі ми м’яч практично не контролювали, тому футболом назвати це важко.
- Водне поло?
- Та ні, поле хороше було, але ми якось у футбол не грали – більше мучилися.
- Дев’ять днів – три матчі. Зараз перед матчем із «Десною» буде п’ять днів на підготовку. Виходите з-під холодного душу й потрапляєте в теплу ванну?
- Точно не знаю, потрібно у тренерського штабу запитати – вони же будують тренувальний процес. Я не можу нічого сказати.
- Зазвичай, такі питання ставляться нападникам, але оскільки ти багато забиваєш, запитаємо у тебе – чого сьогодні не вдалося?
- Десь не пощастило, у стійку поцілив. Загалом, цей момент був єдиним у мене, і витиснути максимум не вдалося. Але нічого, з приводу голів я не переймаюся, мені все одно, забиваю я чи ні – головне, щоб команда вигравала.
- Уболівальників знову не було. Поступово звикаєте до цього?
- Я не розумію, чого їх не пускають на трибуни. Адже їх можна розсадити, як роблять у деяких країнах, пускаючи, приміром, людей із розрахунку 10% від повної місткості арени. Нецікаво так грати, без уболівальників, адже це насамперед для них.
- За шість днів матч із «Десною». Що можеш сказати про наступного суперника? Чи вже вивчали, як грають чернігівці?
- Поки нічого не вивчали, лише закінчився наш поєдинок. Потрібно насамперед розібрати нашу гру, щоб добре підготуватися до поєдинку з «Десною», тому що так, як ми грали сьогодні, з чернігівцями грати не можна.
