- Володимире Івановичу, свого часу ви грали за «Зорю», яка тоді ще представляла Ворошиловград. Які спогади залишилися у вас від того періоду?
- Тільки найприємніші. У «Зорі» грали хороші футболісти, здатні вирішувати найвищі завдання. Доказом моїх слів є перемога в чемпіонаті СРСР 1972 року. Від обласної команди такого ніхто не очікував, і наш успіх був розцінений як диво.
- Нинішню команду вболівальники люблять так само, як і сорок років тому?
- Нинішні вболівальники, можливо, навіть неусвідомлено, але все ж зіставляють результати нинішньої команди та зразка 1972 року. Можна сказати, вони в очікуванні того, що колись «Зоря» буде грати так само, як виступала в ті роки.
- Які у вас очікування від найближчого матчу в Луганську між «Зорею» та «Динамо»?
- У мене немає очікувань, але є побажання – щоб «Динамо» (Київ) обіграло мою колишню команду.
- «Зоря» не забезпечила себе від вильоту. Відповідно, в матчі з «Динамо» луганчанам необхідно грати виключно на перемогу?
- Я ніколи не займався прогнозами. Передбачати щось складно. На мій погляд, є команди, які борсаються в підвалах турнірної таблиці й мають більше проблем, ніж «Зоря».
- Кого відзначили б у складі «Зорі»?
- Я не настільки добре знаю футболістів нинішнього складу «Зорі». Але не може не радувати, що з початком весняної частини сезону луганчани своєю грою заслужили на схвальні відгуки. А те, що не вистачає стабільності, – це вже питання до головного тренера. Можливо, потрібен час, щоб стабілізувати гру. Але окремі матчі були цілком переконливими для того, щоб не відносити «Зорю» до команд, які мають залишити Прем'єр-лігу.
- Можливий «золотий матч» між «Динамо» та «Шахтарем» – це плюс чи мінус у плані інтриги в боротьбі за золоті медалі в нинішньому сезоні?
- Давайте трохи почекаємо. Залишилося два тури, в яких і визначиться, знадобиться «золотий матч» чи ні.
Інформаційний відділ ФК «Динамо» Київ
