Владислав Ванат: «Найбільше запам'ятався гол «Кривбасу»

Владислав Ванат: «Найбільше запам'ятався гол «Кривбасу»

Після заключного матчу з харківським «Металістом» у футболістів «Динамо» розпочалася відпустка. Ми підбили підсумки першої частини сезону з нападником нашої команди Владиславом Ванатом, який із нинішнього сезону став футболістом основного складу першої команди:

- Вперше в історії нашої країни команди грали у обставинах воєнного стану у всіх областях. Чи відчувався додатковий психологічний тиск на гравців?

- Так, безумовно. Хоча ми, звичайно, намагалися не зважати і не думати про те, що може бути повітряна тривога. Але, звісно, у підсвідомості все одно завжди пам'ятали, що у нашій країні йде війна. На щастя, під час матчів тривога була лише одного разу – коли грали з «Рухом», в іншому ж вдалося більш-менш спокійно провести чемпіонат.

У нас було дуже багато переїздів, і це, звичайно, також давалося взнаки, але ми повинні були з цим справлятися - інакше ніяк. Знаю, що про це часто говорив головний тренер, і я згоден із ним.

– «Динамо» за підсумками першого кола фінішувало на третьому місці, як можете прокоментувати цей результат?

- Ми розпочали чемпіонат дуже погано, і лише після того, як перебралися до України після закінчення виступів у груповому етапі Ліги Європи, почали грати краще, але все одно не вийшли на рівень минулого року. Мені складно сказати, з чим це пов'язано, може, із психологічним станом гравців. Багато чого не виходило, не завжди вдавалося показати свій футбол.

- Чи очікували, що «Дніпро-1» вирветься у лідери?

- Мені ще на початку чемпіонату здавалося, що вони будуть щонайменше у трійці, адже у них хороша команда, у них на кожній позиції сильні футболісти. І мої очікування підтвердились. Я непогано знаю цю команду, у мене є там знайомі, тож їхнє нинішнє перше місце не стало для мене сюрпризом.

- У нинішньому сезоні ви стали гравцем основного складу, взявши участь у 13-ти матчах із 15-ти, чи відчуваєте додаткову відповідальність або тиск? Чи цей факт викликає лише позитивні емоції?

- Тиск у футболі є завжди. Але загалом, емоції, звичайно ж, позитивні. Хочеться у кожному матчі виходити на поле, забивати м'ячі та допомагати команді перемагати. Коли виходжу на заміну, іноді буває складно вписатися в гру команди, особливо коли результату ще не досягнуто. Але вчуся з цим справлятися, впевнений, що все прийде з досвідом. Плюс, допомагають та підказують старші партнери, іноді навіть можуть «напхати», але завжди у справі.

- Чи бувають у вас розмови із головним тренером? Чи відчуваєте його довіру, що він розраховує на вас не лише зараз, а й у перспективі?

- Так, такі розмови бувають, Луческу мені часто нагадує, що можна покращити у моїй грі. Він – досвідчена людина, і його зауваження мені дуже допомагають. Намагаюся виконувати все, що він каже, а йому вже оцінювати, наскільки добре це у мене виходить.

- Команда забила 24 м'ячі у 15-ти матчах, у середньому – менше двох м'ячів за гру, це не найкращий показник за результативністю?

- У нинішньому сезоні ми дійсно мало забиваємо, напевно, це пов'язано з тим, що багато суперників вже навчилися грати проти нас, тому потрібно вигадувати щось нове – оригінальні та непередбачені рішення.

- У чемпіонаті ви забили 5 м'ячів, який із них запам'ятався найбільше?

- Напевно, гол «Кривбасу», тоді Сидорчук віддав мені передачу, я обіграв захисника і правою ногою пробив у «дев'ятку» – вийшов гарний удар. А взагалі, звичайно, мені всі свої м'ячі подобаються, але цей я виділив би.

- На груповому етапі Ліги Європи ви забивали кіпрському АЕКу з передачі Буяльського, з цього приводу переживали особливі відчуття?

- Так, це був мій перший єврокубковий гол, така подія завжди буде в пам'яті. Пам'ятаю, тоді відчував позитивні емоції, але шкода, що не виграли поєдинок.