- Владиславе, вітаємо з дебютним офіційним матчем за основну команду «Динамо»! Те, до чого ти прагнув, збулося... Які зараз емоції?
- Емоції, звичайно, позитивні. І враження яскраві – відразу відчувається інший рівень, і опір на полі з боку суперників набагато сильніший, ніж коли граєш за дубль або U19.
- У тебе було небагато хвилин у грі сьогодні, проте вони напевно запам'ятаються. Не рахував, скільки разів удалося торкнутися м'яча?
- Не замислювався над цим. Просто хотів максимально допомогти команді, яка і так уже вигравала з рахунком 3:0. Дякувати Богу, усе закінчилося успішно, рахунок зберігся, і мій дебют припав на переможний матч.
- Партнери привітали з дебютом?
- Так, хлопці привітали всією командою, і навіть персонал. Побажали не зупинятися і продовжувати працювати, рухатися в тому ж напрямку.
- Ти знав, що сьогодні вийдеш на поле, коли команда прибула в Ковалівку?
- Заздалегідь не знав, що дебютую. Зрадів, коли потрапив до заявки команди (утретє за сезон). І так вийшло, що дебютував уже в цьому сезоні.
- Напередодні ти забив свій останній гол за молодіжну команду, зберігши свою рекордну статистику – 26 голів у 25 матчах. Чи ставив перед собою мету – гол за матч у середньому?
- Так, ба більше, мені хотілося, саме щоб ігор було навіть менше ніж забитих м'ячів. Так і вийшло, і я радий цьому. Це був дуже хороший сезон.
