Мюллер-Вольфарт – один із головних теоретиків і практиків нетрадиційної медицини в спорті. Йому вдалося відновити після важких травм величезну кількість спортсменів і повернути їх на колишній рівень підготовки. Серед цих спортсменів були футболісти Юрген Клінсманн, Роналдо, Джонатан Вудгейт, Майкл Оуен, Стівен Джеррард, Пітер Макдональд, Харрі К'юелл, Сімоне Пепе, Джорджо К'єлліні; легкоатлети Пола Редкліфф, Келлі Холмс, Моріс Грін і Усейн Болт, тенісисти Борис Беккер і Іван Лендл та багато інших знаменитих спортсменів.
- Андрію, розкажіть про ваш візит до Мюнхена до знаменитого професора Мюллера-Вольфарта. Хто був ініціатором цього візиту?
- Я їздив до Мюнхена на запрошення легендарного лікаря Ганса-Вільгельма Мюллера-Вольфарта, який більше сорока років пропрацював головним лікарем мюнхенської «Баварії» і національної футбольної збірної Німеччини. Його можна назвати метром спортивної медицини.
Професор Мюллер-Вольфарт займався відновленням не тільки футболістів, він багато працював і зі знаменитими спортсменами з інших видів спорту, зокрема з Володимиром Кличком, Усейном Болтом.
Познайомилися ми ще у 2010 році, коли літали з Андрієм Шевченком до нього на консультацію і займалися лікуванням спини Андрія. Відтоді ми в дружніх відносинах, постійно підтримуємо зв'язок. Він укотре запросив мене до Мюнхена. Якраз була пауза на ігри збірних, менше роботи поки багато наших гравців були у збірних. Завдяки тому, що керівництво клубу пішло назустріч, у мене з'явилася можливість вибратися до нього в клініку. Крім того, у Німеччині я поспілкувався з нашими партнерами, компанією Medicum 24.
Ми добре поспілкувалися з Гансом-Вільгельмом, він практично не змінився за весь час, що ми знайомі, виглядає молодо, явно не на свої 78 років. Поспілкувалися на різні теми. Також він запросив мене провести йому асистенцію в його клініці під час прийому пацієнтів. Ми розглядали різні проблеми, важкі випадки хвороб, ділилися один з одним думками, досвідом.
- Чим зараз займається колишній головний лікар «Баварії»?
- У цілому доктор Мюллер-Вольфарт займається лікуванням м'язових травм, проблем із хребтом, проблем із суглобами. Узагалі у нього в клініці дуже широкий спектр напрямків спортивної медицини, футбольної медицини. У ці дні у нього вистачало пацієнтів. Ми асистували один одному, ділилися досвідом. Я розповідав наші напрацювання, які у нас тенденції, яке лікування. Ганс-Вільгельм використовує велику варіативність при лікуванні, він добре знає гомеопатію, використовує голкотерапію. У той же час він не зраджує своїм традиційним методам лікування, зокрема, з використанням препарату актовегин. Він його і зараз дуже широко використовує і вважає одним із кращих препаратів при лікуванні колін, при суглобових проблемах, проблемах з хребтом, а також при м'язових травмах.
- Якщо порівнювати рівень розвитку спортивної медицини в Україні та Німеччині, на якому рівні знаходяться вітчизняна медицина?
- Важко порівнювати. Безумовно, в Німеччині фармакологія добре розвинена, завжди є місце інноваціям. Але, як писав Тарас Шевченко, «І чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь». Некоректно буде стверджувати, що в Німеччині передові технології, а ми далеко позаду. Зовсім ні. Футбольна медицина розвивається в усьому світі. Так, є моменти, на які варто звернути увагу. Є методики, які варті уваги. Але це не означає, що потрібно виключити, замінити свої методики. У нас теж за довгий час накопичилися свої напрацювання, і при тому дуже цікаві, які цікавлять тих же німецьких фахівців. Потрібно модифікувати, додавати.
- Тим не менш, у Європі є передові клініки і професори, до яких їздять на лікування і відновлення знамениті футболісти з багатьох країн – той же Рамон Кугат з Барселони, фінський фахівець Сакарі Орава...
- А ті ж німці теж їздять оперуватися до США або Норвегії. Це нічого не означає. У футбольній медицині питання скоріше не в країні або медичній інфраструктурі, а в окремих фахівцях. Наприклад, наші футболісти із серйозними травмами коліна їздять оперуватися до лікаря Рамона в Барселоні, при проблемах із литковими м'язами або ахілловим сухожиллям ми летимо оперуватися до Фінляндії, з травмою плеча ми літали до Німеччини. Просто йде вибір фахівця, який займається вузькою спеціалізацією, у якій він працює глибше, детальніше знає проблеми. Тому вибір зупиняється на конкретному хірургові. У хірургії немає універсалів. Універсали можуть бути у швидкій допомозі. А більш тонку, детальну роботу робить фахівець певної, вузької спеціалізації.
Ці фахівці відомі на весь світ, це справжні метри спортивної медицини, у їх числі і доктор Мюллер-Вольфарт. У них є чому вчитися, і вони охоче діляться своїм досвідом і при цьому самі не зупиняються, продовжують вчитися, вдосконалюватися, запозичувати досвід. Зараз з'являються, виходять на арену і молоді фахівці дуже високого рівня. З'являються нові технології, нові бачення, тактики, підходи до лікування.
Мені імпонує, що Мюллер-Вольфарт не кинув наукову роботу. Він сам говорить, що з віком, навпаки, більше став займатися наукою, більше спілкується з університетськими клініками щодо лікування м'язових травм, ділиться досвідом зі студентами. А коли він працював у «Баварії», у нього абсолютно не вистачало часу на науку.
- Чи запрошували ви доктора Мюллера-Вольфарта на взаємний візит до Києва?
- Звісно! Ми обговорювали це питання з керівництвом нашого клубу – про запрошення метра в гості до нас і про подальшу співпрацю. Мюллер-Вольфарт із задоволенням прийняв запрошення. Щоправда, зараз ситуація не зовсім проста з пандемією COVID-19, з перельотами з однієї країни до іншої. Але коли ситуація заспокоїться, ми будемо раді бачити його в Києві. Поки я був у Мюнхені, він отримував пропозиції з подібними візитами і від інших клубів, але зізнався, що наше для нього в пріоритеті.
У своїй клініці Ганс-Вільгельм зараз працює разом із сином Кілліаном, молодим фахівцем, передає йому свій досвід. До слова, Кілліан зараз консультує в «Баварії», де чотири десятиліття працював його батько.
