- Пояснити такий результат можна лише браком майстерності в завершальній стадії. І грою, і діями хлопців я задоволений. У першому таймі припустилися певних помилок, тому я зробив невеликі перестановки. А третій м'яч, який забили чехи, був просто блискавичним.
- Сильно сварили Євгена Чумака за те, що не забив пенальті?
- Ні-ні. Він у роздягальні сидів засмученим, на очі наверталися сльози. Я, навпаки, обійняв його, сказав, що нічого страшного не сталося, що ми обов'язково вийдемо далі з першого місця в групі, а він ще заб'є свій гол. Він – молодий футболіст, а молодим властиво помилятися. Для цього, власне, й існують подібні турніри.
- Чи позначилося на грі нашої збірної відсутність динамівців Харатіна та Мілютіна, які змушені були залишити розташування команди через травми?
- На жаль, нам не вдалося залучити до матчів усіх, кого хотіли. Дуже шкода, що хлопці поїхали додому. Звичайно, їхня відсутність позначається. Ігоря Харатіна нам довелося 1 січня відвезти до лікарні, оскільки він відчув серйозні болі в шлунку. Потім ми поїхали на турнір і досі не знаємо, що з хлопцем. Сподіваюся, що все гаразд. Олексій Мілютін же поїхав додому ще 30 грудня. Я його відпустив, щоб Новий рік він відсвяткував вдома в родинному колі, оскільки через проблеми зі спиною він просто не міг тренуватися.
- Наскільки складно повернути хлопцям колишні кондиції після відпустки?
- Всі, хто приїхав, з'явилися в середньому фізичному стані. Всі без винятку вдома тренувалися, готувалися. З усіма я розмовляв під час відпустки по телефону. Звичайно, не вдалося уникнути дрібних проблем, але на зборах перед турніром нам вдалося все виправити.
- Штучний газон на СКК «Петровському» відрізняється від газону в манежі в Кончі-Заспі?
- Так, у Санкт-Петербурзі газон м'якший, тому у хлопців трошки «сіли» ноги. У Гомелі на зборах ми тренувалися на штучному покритті. Тренувалися на вулиці та в мороз. Поле було жорстким, а гума, яка покриває килим, була прибрана разом зі снігом. Приїхали на турнір – трохи підсіли. Але нічого страшного, у мене претензій до футболістів немає.
- Здалося, що Чумак грав персонально проти Якуба Шишанки – єдиного нападника у складі чеської збірної?
- Ні, персональної опіки не було, ми грали зонно й, коли суперник наближався до нашого штрафного майданчика, намагалися тримати лінію, коли, в разі крайньої необхідності, воротар може підстрахувати своїх захисників.
- Роману Яремчуку в завершальній стадії атаки бракує агресії?
- Я з Ромою дуже багато розмовляв та видав йому великий аванс. Я взяв його до Данії, коли він лише відновився після серйозної травми меніска. Там він зіграв дуже слабо, не реалізував свої моменти. Але я в нього вірю, тому й узяв сюди. Функціонально він дуже слабенький. І ви правильно зазначили, що агресії, справжньої чоловічої агресії, йому й не вистачає. А чи знали ви, що Яремчук – найшвидший футболіст у нашій збірній України? Ні! А ви бачите це на футбольному полі? Ні! За секундоміром він біжить, а на полі – ні. Йому час стати справжнім мужиком, який постійно налаштований на боротьбу, лізе вперед та б'ється за кожен м'яч. В іграх зі слабкими командами він проявляє себе, а коли виходить на такий рівень, то просто розчиняється. Рома – хороший хлопець, якому потрібно вчитися й ще раз вчитися, слухати, що йому підказують та покращувати свою гру.
- Вийшовши на заміну, Павло Полегенько зайняв позицію на правому фланзі атаки збірної України, навіть мав хороший шанс забити, але не зміг. Так і було задумано спочатку, що він буде націлений на гру в атаці?
- До збірної України я завжди беру шістьох нападників. Ми граємо в агресивний футбол та дотримуємося схеми 4-3-3. Ми ніколи не відходимо на свою половину поля й не граємо, як говориться, на відбій, а діємо першим номером, десь шукаємо шанс. Єдина проблема – функціональний стан. Наприклад, при тактиці в три форварди крайні захисники мають здійснювати рейди до чужих воріт метрів на 70, а потім бігти назад. Повірте, це дуже складно.
- Чехія – найсильніший суперник у груповому етапі?
- Коли ми були на турнірі в Чехії, то там вони посіли перше місце. Відверто кажучи, зараз уже не залишилося слабких збірних. Якщо десь трохи не налаштувався, то це може завершитися плачевно. Ось візьмемо, наприклад, збірну Азербайджану (поки ми розмовляли з Олександром Васильовичем, свій перший матч на турнірі почали збірні Азербайджану та Литви – прим.авт.). У фіналі турніру в Астані ми їм програли в серії пенальті, а зовсім нещодавно зіграли 0:0. Половина команди вже виступає у вищій лізі чемпіонату своєї країни. Хлопці дуже сильні. На турнірі в Мінську ми з великими труднощами переграли Литву – 2:1. Тому слабких команд на турнірі немає.
- Коли визначалися з хлопцями, які поїдуть до Санкт-Петербурга, звертали увагу на статистику з виступів у чемпіонаті 19-річних?
- Насправді лише футболісти «Динамо» та «Шахтаря» виступають у турнірі 19-річних. Решта грають у молодіжній першості. Візьмемо, наприклад, Дмитра Луканова з луганської «Зорі», який був визнаний найкращим у нашій збірній у поєдинку з чехами. Хтось чув про нього раніше? Навряд чи. Він – вихованець київського клубу «Атлет». Корінний киянин, який не грав ані за «Динамо», ані за «Шахтар». Я поїхав до Луганська, подивився на нього й викликав до збірної. Гадаю, в цьому матчі він сподобався не лише мені, але й уболівальникам.
- З якими напутніми словами від керівництва ФФУ вирушали на турнір?
- Нам побажали успіхів. Ось і все.
- Зараз у збірних України різного віку відбуваються перестановки на тренерському містку. Чи не думаєте про те, що, в разі низького результату на турнірі, ці перестановки можуть торкнутися й вас?
- Мій контракт із ФФУ закінчився наприкінці жовтня. З того часу я працюю без контракту. Після приїзду додому керівництво вже саме вирішить, що зі мною зробити – залишити чи звільнити. Можливо, справді, на рішення керівництва ФФУ можуть вплинути результати в Санкт-Петербурзі. Не знаю. А якість гри наших молодих футболістів нікого не цікавить. В Європі, наприклад, якщо тренер узяв команду, то він її веде до самого кінця.
- Тобто у вас є особиста мотивація здобути перемогу на Меморіалі Гранаткіна?
- Я завжди хочу виграти. З командою 1995 року народження ми виграли вже багато турнірів, тим не менш, мотивація та жага до перемоги присутні завжди.
www.fcdynamo.kiev.ua