Видаючи аванси численним новачкам-легіонерам, ми часом забуваємо про динамівську поросль, яка з кожним днем все гучніше стукає у двері першої команди. У матчі проти донецького “Металургу” найвідповідальнішу позицію останнього оборонця Олексій Михайличенко довірив 19-літньому Олександру Яценко. Після матчу тренер киян у цілому залишився задоволений грою новачка, відмітивши у його діях упевненість, спокійність та раціональність.
-Олександр, як сам оцінюєш свою гру?
-Вважаю, у компанії з такими іменитими майстрами не загубився. Намагався діяти у кожному епізоді максимально впевнено, адже імпровізувати останньому оборонцю аж-ніяк не можна. Мені важко оцінювати свою гру, нехай краще цим займатимуться тренери.
-Коли дізнався, що вийдеш на поле у стартовому складі?
-Вранці, у день матчу, Олексій Михайличенко викликав мене на співбесіду, де і повідомив про своє рішення. “Даю тобі шанс, довіряю позицію останнього оборонця. Дій упевнено, керуй, підказуй партнерам”, - сказав мені наставник.
-Справився з емоціями перед матчем?
-Після співбесіди з тренером трохи хвилювався. У такому стані перебував до стартового свистка арбітру, а з початком гри все відійшло на другий план. Повністю віддався грі, з кожною проведеною хвилиною відчував себе все більш впевнено. Вважаю, з передматчовим хвилюванням впорався.
-У “Динамо-2” ти переважно граєш переднього оборонця, а проти “Металургу” діяв ліберо. Тобі звичні обидві позиції?
-У дитячих та юнацьких командах весь час грав останнього оборонця, а в “Динамо-3” та “Динамо-2” інколи висувався вперед. У контрольних матчах підготовчого збору в Іспанії Володимир Онищенко випускав персонально опікувати нападника, або переднім оборонцем, а у весняних матчах з “Красилів-Оболонь” та “Нивою” вже грав останнього оборонця. Ці дві позиції у центрі оборони для мене рідні, немає особливої різниці де виступати. Все залежить від інтересів команди.
-Як тобі гра одного із лідерів українського футболу?
-У “Металургу” дуже кваліфіковані гравці, недарма команда посідає четверту сходинку в чемпіонаті. Від кожного з донеччан можна очікувати сюрприз. Найкращого бомбардира Деметрадзе прикривав Саблич, за Туре також надійно доглядали. Небезпечними були стандартні положення біля наших воріт.
У першому таймі було багато роботи, а після перерви переважно наша команда володіла ініціативою, хоча в останні десять хвилин, коли металурги всією командою пішли в атаку, довелось попрацювати. Цей відрізок часу, мабуть, один з найпам’ятніших у моїй ще не довгій кар’єрі.
-Що після гри сказав Михайличенко?
-Усіх хлопців привітав з перемогою. Мені наставник сказав “молодець, так тримати!” і побажав успіхів у майбутньому. Тепер працюватиму з подвоєною енергією!
-Відчуваєш, що вже готов тренуватися і грати за першу команду?
-За однією грою важко робити висновки. Ось відіграю 5-6 матчів за “основу”, тоді можна буде казати щось конкретне.
-Після матчу тебе зустрічала батьки. Вони - твої найвідданіші вболівальники?
-Безумовно. Батько та мати відвідують майже всі матчі “Динамо-2”, молодіжної збірної. Коли дізнався, що потрапляю до основного складу, одразу зателефонував їм і сказав: “Я буду грати!”. Вони побажали успіху, а після матчу строгий критик батько позитивно оцінив мою гру.
