Добігає кінця черговий футбольний рік. Основному складу залишилося провести поєдинок у груповому етапі Лізі Європи, молодіжний склад та «Динамо-2» вже вирушили у відпустку. За винятком однієї групи, закінчили виступи команди різного віку ДЮФШ «Динамо» ім.Валерія Лобановського. Підсумки року для дитячої школи підбив її старший тренер Анатолій Крощенко:
- Цього року динамівці виступали на звично стабільному рівні. Нічого видатного, як із хорошої точки зору, так і з поганої, не сталося. У чемпіонаті міста лише один вік посів друге місце – 1997-й рік народження. Всі інші фінішували першими. До речі, ця ж група не виграла і Кубок. Що стосується чемпіонату України, ми вибороли два перших місця – 1993 і 1995-й роки. А 1996 і 1994 стали п'ятими. Це спорт, тому раз на раз не припадає. Минулого року по Україні ми виграли три перших місця. Досягти хоча б такого ж результату в наступному буде набагато складніше, адже інші клуби вже чинять дуже серйозний опір і «Динамо», і «Шахтарю». Наприклад, 1995-й рік «Чорноморця» переграв «гірників» 2:0 і не пустив їх до фіналу.
Філософія клубу така, що будь-яке місце нижче першого вважається невдачею. Але, наприклад, у першості України цього вимагати не можна, адже є «Шахтар», «Металіст», «Дніпро»… Останнім часом добре працює школа донецького «Олімпіка», непогані команди у Львові. У багатьох із них бази, не гірше за нашу. Але все ж таки, загальновизнано, що школи «Динамо» та «Шахтаря» вважаються найкращими в Україні. Наприклад, у кожному віці юнацьких збірних України по 6-7 динамівців, 5 «гірників» і по одному представнику з інших клубів. Окрім цього, якщо ви візьмете заявку на 2010-й рік, побачите, що у 12-ти клубах Прем'єр-ліги виступають наші вихованці. Наприклад: у «Металісті» – Олійник, Лисенко та Романчук, у «Шахтарі» – Кучер та Худжамов. Вважаю, це про щось говорить.
- Динамівці вибороли п'ять трофеїв із семи в Кубку Києва. Це позитивний результат?
- Якщо чесно, цьому турніру я не приділяю великого значення. Безумовно, рівень міського футболу підіймається. Але це заслуга не клубів, а «Динамо», оскільки ми віддаємо до різних команд – «Локомотиву», ФК «Київ», «Відрадного» – цілі групи хлопців, щоб вони прогресували. А потім вони ж нас і переграють. Амбіції дітей і батьків – це похвально. У самих клубів, наприклад, того ж «Локомотиву», немає можливості підготувати дітей, ось ми і віддаємо їм уже готових хлопців. Стежимо за ними, а потім, якщо потрібно, повертаємо назад. Передбачити, що вийде з дитини у 8 років дуже складно, а в 13-14 вони вже проявляють себе.
- Хлопці непогано виступають на міжнародних турнірах. Як прокоментуєте перемогу 10-річних динамівців у Словаччині та срібні медалі на турнірі в Санкт-Петербурзі?
- Ці турніри відрізняються правилами. Хлопці грають 5 на 5, чи 6 на 6 дітей по 15 хвилин три матчі на день. Тому говорити про рівень турнірів не доводиться. А більшість батьків вважають, що якщо їхня дитина вдало виступила, значить він уже великий футболіст. У результаті через рік-два з ним доводиться розлучатися. Щоб не виникало конфліктних ситуацій, ми намагаємося звертати на ці турніри менше уваги.
- Тоді які міжнародні турніри вважаються пріоритетними?
- Ті, в яких беруть участь старші хлопці, починаючи з 15-річного віку. Буває, в них ми виграємо перші місця, чи призові. Словом, виступаємо із переміним успіхом.
- Якось ви казали, що школі потрібен тренер з техніки володіння м'ячем. Такий фахівець уже знайшовся?
- Більшість не погоджується, оскільки це абстрактна робота, але вона потрібна. Просто наші тренери з відповідною кваліфікацією психологічно до цього не готові. Вони звикли відповідати за конкретний результат. А тут потрібно підходити до тренера групи і просити 5-6 хлопців, а в нього своя програма тренувань. Усе має виходити від керівництва. Тому президент дав добро на поїздку п'ятьох-шістьох наших тренерів до Голландії, щоб подивитися, як там працюють в цій області.
Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)