- Зараз мене переповнюють суперечливі почуття: радість, тому що я про такий перехід мріяв довгий час, і, нарешті, він здійснився, й невелике розчарування від того, що доведеться попрощатися зі своїми рідними людьми. За той час, який я провів у «Динамо», можу їх називати саме так.
Хочу висловити слова подяки, в першу чергу, президенту клубу Ігорю Суркісу, а також Григорію Суркісу за те, що вони стримали своє слово й виконали все так, як обіцяли, й як ми домовлялися. Ігор Михайлович казав: «Прийде твій час, і будеш грати в європейському топ-клубі». Все так і сталося. Ще раз переконався для себе, що людей старшого віку потрібно слухати (посміхається).
Звичайно, хочу подякувати кожному з тренерів, під керівництвом яких я грав ті роки, що провів у «Динамо». У кожного з них я чомусь навчився, з кожним з них були й перемоги, й поразки, але в будь-якому випадку я хочу всім подякувати. Ніколи не забуду нашу спільну роботу й те, що вони для мене зробили.
Також безмежно вдячний усім хлопцям, з якими мені доводилося грати в команді - всі вони без винятку стали для мене другою сім'єю, адже з ними я проводив, напевно, більше часу, ніж зі своєю справжньою родиною. Величезна їм подяка! Для мене було честю одягати капітанську пов'язку та виводити їх на матчі в якості капітана.
Окремі теплі слова хочу сказати лікарям, масажистам, всьому медперсоналу, який завжди дбав про моє здоров'я й допомагав відновлюватися, словом, робив усе, що міг, а також працівникам бази, кухарям, співробітницям кухні, які готували для нас їжу, тим людям, які відповідають за підготовку полів. Вони забезпечували умови для тренувань, ігор та, відповідно, для мого кар'єрного росту. З усіма ними в мене залишилися чудові стосунки. Ще раз дякую їм за все, що вони робили для мене, я цього ніколи не забуду.
Не можу не сказати про наших уболівальників, яких мені буде дуже не вистачати. Я грав для них, і дуже ціную їхню підтримку, як у добрі, так і у важкі часи. Буду за ними сумувати та згадувати з теплотою.
- Напевно, ви будете продовжувати підтримувати зв'язок із партнерами, стежити за виступами «Динамо» в чемпіонаті України та єврокубках?
- Безумовно, «Динамо» назавжди залишиться в моєму серці. Буду намагатися не пропускати жодної гри й, звичайно, переживати. Упевнений, що у команди є майбутнє й без мене. «Динамо» завжди мало й має у своєму розпорядженні хороших молодих футболістів, і нинішній тренерський штаб зможе мене спокійно замінити.
- Ви цього переходу чекали кілька років, що зараз відчуваєте?
- Звісно, я чекав пропозиції від хорошої команди, й коли подзвонив Ігор Михайлович та сказав, що є варіант, що клуби між собою домовилися, й залишається справа за малим - поїхати, пройти медогляд та підписати контракт, я відразу ж зібрав речі й полетів.
- Які перші враження про новий клуб? Із тренером уже встигнули поспілкуватися?
- Зустріли мене чудово, все пройшло на найвищому рівні. Відразу видно, наскільки серйозна ця команда. Сьогодні вдалося поспілкуватися з головним тренером, а ось майбутніх партнерів по команді, на жаль, не побачив. Петер Бос коротко пояснив, чого він хоче, а більш детально про гру «Борусії» й вимоги до мене обіцяв розповісти, коли зустрінемося після ігор збірної.
- Вам, загалом, імпонує чемпіонат Німеччини? Що думаєте про «Борусію», як одного з його лідерів?
- Безумовно, це дуже сильний чемпіонат - один із найсильніших у світі. Буде цікаво перевірити свої здібності та якості на тлі футболістів, які вже виступають у Бундеслізі.
- Як вам перспектива зіграти в Лізі чемпіонів проти «Реала» та «Тоттенхема»?
- Я чекаю не конкретної гри з «Реалом» чи ще з кимось, а просто скоріше вийти на поле у футболці «Борусії» й відчути атмосферу на стадіоні, відчути, як грати за переповнених трибун. Хочеться, щоб це сталося якомога швидше.
- Які плани на найближчі дні?
- Я вирушаю до розташування національної збірної України, 2-го та 5-го вересня нам доведеться провести два матчі. Тренер сказав, щоб я повернувся 6-го, але я попросив у нього один додатковий день, щоб приїхати на базу «Динамо» та попрощатися з усіма хлопцями, персоналом, і він пішов мені назустріч, за що йому велика подяка. Тож після ігор збірної я планую приїхати до Києва, а вже 7-го вересня буду в Дортмунді готуватися до матчів у складі нової команди.
- Німеччина не так далеко, напевно, до Києва будете часто навідуватися?
- (Посміхається) В Україні залишаються всі мої друзі й уже колишні партнери по команді. Я ні з ким не прощаюся назавжди, з усіма буду підтримувати зв'язок та за першої нагоди прилітати до Києва. Але самі розумієте, що зараз для мене найголовніше - постаратися якомога швидше адаптуватися в новій команді й, звичайно, необхідно вчити мову, щоб розуміти, про що говорять партнери. Перші півроку я приділю увагу тренуванням та вивченню німецької. Буду намагатися якомога швидше вивчити мову, хоча розумію, що вона непроста. Але нічого страшного. Англійська? Вона у мене також не ідеальна (посміхається). Я завжди вважав, що коли футболіст приїжджає до закордонного клубу, він обов'язково має вчити мову тієї країни, в якій грає. Тепер і я опинюся на місці легіонера.
- Сім'ю також забираєте із собою?
- Звичайно. Як же я без них? Думаю, їм також буде нелегко, але, впевнений, усі разом ми впораємося.
Світлана Полякова
Copyright © FC Dynamo Kyiv
