Там про його професіоналізм були лише схвальні відгуки. Чим відрізняється робота Бориса від роботи його колег, як прискорити процес відновлення футболістів після травм, про це й багато іншого наша розмова.
- У першій команді працюють три тренери з фізпідготовки: Хесус Пінедо, Віталій Кулиба та я. Усі ми доповнюємо один одного, бо робимо одну спільну справу. Я більше уваги приділяю роботі з травмованими гравцями, з тими, які залікували травми, але в повну силу з загальною групою ще працювати не можуть. Цей напрямок роботи в Європі виділений окремо, навіть є курс навчання в університетах із кінезітерапії, який я свого часу проходив упродовж двох семестрів.
- На цьому напрямку роботи ви спеціалізуєтесь із 1995 року, коли почали працювати в професійних командах?
- Це залежить від обставин. У «Хайдуку», наприклад, працював тренером із фізпідготовки всієї команди, а реабілітацією займався інший фахівець. Одна людина з усім не може впоратися. У команді в середньому 25 футболістів, і кожному потрібна увага.
- Добре, 25 – це загальна кількість гравців. А скільки з них у середньому проходить реабілітацію?
- Скажу так: у нас завжди є робота. Футболу без травм не буває. Коли сезон у розпалі, працюю зазвичай з одним-чотирма гравцями. Навіть коли немає травмованих, є футболісти, яким у певних компонентах фізичної готовності потрібно додати. Залишаюся з ними після тренувань. Не варто забувати про профілактику, у кожного є вразливі місця, яким маємо приділяти додаткову увагу.
- Від чого насамперед залежить кількість травмованих?
- Найбільше травм восени та взимку, коли погода прохолодна, поля стають важкими та вологими. У цей період більше уваги приділяємо згаданій вище профілактиці, закачуємо певні групи м’язів, які в цей період найбільш вразливі. Також нещодавно провели FMS (Functional Movement Screen) тестування, яке включає сім етапів для визначення сильних та слабких сторін гравця. Клуб придбав відповідне обладнання, тепер ним користуватися можуть нарівні з першою також молодіжна та юнацька команди.
- Яку корисну інформацію після проведення FMS тестування вдалось отримати?
- Проведено діагностику, яка показує, на що потрібно звернути увагу. Комусь варто більше часу приділити розтягуванню задньої поверхні стегна, комусь – посилити корпус чи плечовий суглоб. Зробили так звану «техніку безпеки», яка може попередити травми. Адже в кожного гравця є свої слабкі місця. Кожен тест дає купу різноманітної інформації. Аби правильно нею користуватися, довелося пройти спеціальні курси та отримати відповідний сертифікат.
- Чи є в команді «ідеальні» гравці, без слабких місць?
- Таких у жодній команді світу немає, бо все залежить від глибини діагностики (посміхається). FMS тестування складається з семи етапів, кожен із яких оцінюється максимум трьома балами. У «Динамо» найкращий показник в Олександра Шовковського – 19 балів із можливих 21. Тобто в нашого воротаря найменша схильність до травм. Можливо, для вболівальників це виглядає дещо дивно, але це результати, яким немає підстав не довіряти.
- Дехто з динамівців після проведення операцій у європейських клініках залишається в них на реабілітацію. Як у клубі до цього ставляться?
- Про це гравці особисто домовляються з керівництвом клубу. Можу сказати, що не завжди результати відповідають очікуванням. У клініках не приділяють стільки уваги пацієнтам, як це робимо ми, до того ж відновлення інколи проходить у групах, де є звичайні люди. Як приклад: Теодорчик після повернення з реабілітації з Польщі не був готовий до повноцінних тренувань. Мені з ним довелося попрацювати ще півтора місяця.
- Уперше ваші шляхи перетнулися з «Динамо» в 2007 році завдяки Горану Сабличу. Як це було?
- На початку 2000-х років я з Гораном працював у «Хайдуку». Клуб став чемпіоном Хорватії, після чого він отримав запрошення з Києва. Десь у 2006 році Саблич зазнав ушкодження, довго відновлювався, але результату не було. Він попросив Ігоря Суркіса, щоб я приїхав до Києва та допоміг йому пройти курс реабілітації. Команда тоді вирушила на зимові збори, а ми разом працювали. Лікарі та тренери побачили результат – і в березні я отримав запрошення працювати в «Динамо». Згодом прийшов Пінколіні, був дуже цікавий та корисний період співпраці з ним. У 2011 році повернувся до Хорватії, знову приєднався до «Хайдука». А навесні 2015 року «Динамо» грало в Лізі Європи проти «Фіорентини». Вирішив подивитися цей матч, перед ним поспілкувався з Сергієм Ребровом. Навіть сам не очікував, але отримав пропозицію повернутися в «Динамо». Зараз у клубі йдуть цікаві процеси, стало менше іноземців, прийшло багато молодих українських гравців, а завдання на чемпіонат та Лігу чемпіонів поставленні незмінні. І виконати їх зможемо лише за найкращої підготовки всіх гравців.
Дмитро Шаповал, журнал «Динамо Київ»
Цей та інші матеріали про виступи та життя «Динамо» читайте у свіжому номері журналу «Динамо Київ» (№4 (87)
Copyright © FC Dynamo Kyiv
