Приємну звістку подарували динамівці численним симпатикам до Пасхи. У надпринциповому, іншими словами – чемпіонському, двобої підопічні Олексія Михайличенко не залишили каменя на камені донецькому “Шахтарю” – 4:2, збільшивши відрив від гірників до чотирьох очок. Перипетії матчу змусили хапатися за серцеві ліки не одну тисячу шанувальників київського клубу. Сюжет було закручено не гірше голлівудського бойовика, а розв’язка настала лише за три хвилини до фінального свистка, коли вийшовший на заміну Флорин Чернат поставив остаточну, переможну, крапку в матчі.
Стартовий склад киян не зазнав принципових змін порівняно з грою тижневої давнини з “Іллічівцем”. Лише замість бразильського форварда Клебера вийшов Олег Гусєв. На вістрі атаки динамівців з’явився Марис Верпаковськис, який додає з кожною грою і нині став справжнім лідером нападу команди. Латвієць старанно відпрацьовував упродовж всього матчу, ставши співавтором двох голів та справжньою грозою оборони гірників.
Динамівці обрали звичну модель гри для виїзних матчів – віддали суперникам територіальну ініціативу, зробили ставку на швидкі контратаки. За весь матч гості нанесли у створ воріт Плетикоси п’ять ударів, чотири з яких виявилися результативними. Приємно відзначити, що ледь не кожну атаку кияни закінчували ударом, унеможлививши таким чином зворотній контрвипад суперника.
Наприкінці першого тайму, зробивши заділ у два м’яча, “біло-блакитні” трохи заспокоїлися, за що поплатилися пропущеним голом – дуель на другому поверсі виграв Левандовськи. Скоротивши рахунок, по перерві гірники, за несамовитої підтримки трибун, пішли всією командою вперед. Шалений за красою, точністю та силою удар з 25-ти метрів видався у Тимощука. М’яч, за дощової погоди з кожним метром набував прискорення, влетів у праву дев’ятку воріт Шовковського.
Чотири з п’яти команд за такого розвитку подій грало б на збереження нічийного й сприятливого для себе рахунку, але тільки не “Динамо”. У одному з контрвипадів Белькевич на лінії штрафній відкотив м’яч під удар Лєко – постріл хорвата був бездоганен. Незабаром автором “маленького дива” ледь не став Верпаковськис. Марис підхопив м’яч біля центрального кола, на швидкості обійшов трьох оборонців, але вийшовши сам на сам з Плетикосою пробив поруч зі штангою. Одразу спав на думку схожий шедевр Шевченко у фінальному матчі Кубка України 1999 року. Тоді Андрій обіграв ледь не півкоманди “Карпат” і забив чудовий м’яч. Сподіваємося, у Верпаковськиса, який лише місяць тому дебютував у “Динамо”, буде ще не одна нагода заявити про себе. Принаймні, цього вечора латвійцю вдалося завоювати симпатії вибагливих київських уболівальників.
На останніх хвилинах зустрічі динамівці збільшили рахунок до непристойного. Верпаковськис пройшов по флангу, обіграв оборонця і викотив м’яч під удар Чернату. Флорин свій шанс використав на сто відсотків.
Перемога дозволила “Динамо” збільшити відрив від другого місця до чотирьох очок. Розслаблятися зарано, адже всі пам’ятають, як три тури тому “Шахтар” випереджав киян на п’ять очок. Десять турів занадто велика дистанція, щоб уже зараз казати про завершення чемпіонських перегонів. Цьогорічний чемпіонат України, один із найзахоплюючих за всю історію, може принести ще не одну сенсацію. Сподіваємося, для динамівців вони будуть лише приємними.
