Iм'я гравця київського "Динамо" Дiого Рiнкона нинi в усiх на устах. Бразилець демонструє блискучу гру як у чемпiонатi України, так i в Лiзi чемпiонiв. Чого вартi його шедеври у грi з леверкузенським "Баєром"? Яскрава гра темношкiрого бразильця породила чутки про те, що Рiнкон може прийняти українське громадянство та одягнути синьо-жовту футболку. Чи справдi це так? На це та iншi запитання кореспондента "Експресу" вiдповiдає Дiого Рiнкон.
"Реал" нас нiчим не здивував"
- Дiого, усiм вiдомо, що ти недавно продовжив контракт з "Динамо". Це значить, що у Києвi ти оселився на тривалий час. Цiкаво, а що зможе змусити тебе змiнити клуб?
- Так, я справдi оселився у Києвi на тривалий час. "Динамо" - вiдмiнний колектив, ми постiйно граємо у Лiзi чемпiонiв, мене цiлком влаштовують умови контракту, тож наразi я навiть не знаю, що зможе змусити мене покинути Україну. Утiм, я не обiцяю, що проведу усю свою кар'єру у "Динамо"...
- В одному з iнтерв'ю ти сказав, що хотiв би спробувати свої сили у футболцi мадридського "Реала". Минулого тижня ти виступав на "Сантяго Бернабеу". Чи не розчарував, бува, тебе теперiшнiй "Реал"?
- "Реал" нинi має проблеми в органiзацiї гри. Та це тимчасово. Ми також на початку сезону не грали так, як хотiлося, та поступово вийшли на оптимальний рiвень. Ми прекрасно знаємо потенцiал мадридцiв, а амбiцiї та можливостi королiвського клубу - великi. Не забуваймо, що кожна команда дiє так, як дозволяє суперник.
- Як оцiниш свiй виступ у цiй грi i чи сподiваєшся на те, що хтось iз представникiв "Реала" зверне на тебе увагу?
- На жаль, у мене не все виходило - бувають i такi матчi. Зрештою, повiр, я грав не для того, щоб сподобатись селекцiонерам "Реала", а щоб допомогти "Динамо". Ми ж не на базарi, а в Лiзi чемпiонiв.
- А чим здивував "Реал"? Хто iз тамтешнiх футболiстiв справив на тебе найбiльше враження?
- "Реал" взагалi нiчим не здивував. Вони грали так, як ми передбачали. А взагалi-то, я чомусь на полi не стежив за грою жодного мадридця. Та все-таки, гадаю, непогано зiграв Зiдан. А до того, як зазнав травми, найкраще виглядав португалець Фiгу. Вiдмiнно дiяв також Соларi.
- Зараз у пресi часто можна прочитати про можливу "натуралiзацiю" Рiнкона. Знаю, що до тебе наразi нiхто не приходив з конкретною пропозицiєю прийняти українське громадянство. Якби тобi запропонували синьо-жовту футболку, ти би без вагань погодився чи, може, ще зважував би усi плюси i мiнуси?
- Дуже абстрактне запитання. Дiйсно, менi ще нiхто не пропонував стати українцем, тому-то важко спрогнозувати свою реакцiю. Признаюся, я ще мрiю отримати виклик до табору збiрної Бразилiї. Це ж моя батькiвщина, i виступати пiд рiдним прапором - велика честь.
- А в Бразилiї знають, що у Європi так яскраво виступає їхнiй вихованець?
- Думаю, що матчi Лiги чемпiонiв дивляться багато уболiвальникiв та спецiалiстiв. Про мене часто пишуть бразильськi журналiсти, особливо, коли у Лiзi "Динамо" виграє або коли я забиваю гол. Бразильська преса, як правило, вiдстежує кожен крок Роналдо, Роберто Карлоса, Кака та Рональдiньйо. Про мене пишуть коротко:вийшов, забив, вiддав...
- З тренерами бразильської збiрної уже познайомився?
- Нi, я особисто не знаю нiкого iз тренерського штабу збiрної Бразилiї. Думаю, про мене вони вже чули, адже за перипетiями Лiги чемпiонiв вони слiдкують. Та достовiрної iнформацiї з цього приводу у мене немає.
- Знаю, твої спiввiтчизники у "Динамо" називають тебе Пейше...
- Так, маєш рацiю. То "словесний винахiд" нашого легендарного футболiста 90-х рокiв Ромарiо. Таке собi жаргонне словечко, яким бразильцi одне одного називають. Я iнколи можу так звернутися до Клебера та до Родольфо.
- Певно, Клебер та Родольфо - не єдинi бразильцi в Європi, з ким ти товаришує...
- Так, у мене теплi стосунки з Данiелем Карвальйо з московського ЦСКА. А коли у складi суперника грає бразилець, то перед матчем ми обов'язково обмiнюємося декiлькома фразами. Скажiмо, недавно я познайомився з Франсою та Жуаном з "Баєра" та з Мансiнi iз "Роми". Зрештою, з Роналдо та Роберто Карлосом я також у Мадридi спiлкувався.
"Найбiльша проблема - незнання мови"
- Дiого, перiод адаптацiї, сподiваюсь, уже позаду. Що ще залишилося побороти?
- Звичайно, найбiльше менi не вистачає знань української чи росiйської мови. Тренування, iгри, збори займають дуже багато часу, тому вчити мову швидкими темпами не вдається. Спочатку було важко аклiматизуватися до таких холодних погоднiх умов, та тепер анi дощ, анi град, анi снiг - не проблема. Щодо психологiчної адаптацiї, то у цьому планi менi допомогла дружина. Її звати Жанаїна. Ми разом уже довгих вiсiм рокiв. Уявляєте, як їй було нелегко все кинути та поїхати у незнайому Україну. У Києвi вона прижилася, нинi навчається в iнститутi iноземних мов.
Звiсно, дуже сумую за батьками та братом, якi залишилися у Бразилiї. Мої батьки Сержiо та Марiя донедавна працювали у лiкарнi, тепер пiшли на пенсiю та ведуть домашнє господарство. Старший брат Сезар Рiкарду також був футболiстом, та тепер з футболом зав'язав та знайшов себе в iншiй царинi.
- I останнє запитання: пiсля першого кола три команди - "Динамо", "Реал" та "Байєр" - мають однакову кiлькiсть очок. Хто, на твою думку, має найбiльшi шанси стати зайвим в 1/8 фiналу?
- Не знаю, якi козирi мають "Реал" та Баєр". Говоритиму лише про "Динамо". У нас гарнi шанси. Ми повиннi бути єдиним цiлим, так як у Трабзонi, Римi та у Києвi проти леверкузенцiв. Ми гратимемо у свiй футбол, не звертаючи увагу на iмена i трансферну вартiсть суперникiв.
Олег Зубарук, газета “Експрес” (Львів).
Публикуется языком оригинала
