- Це була друга гра на груповому етапі, а турнірна стратегія «Арсенала» полягала в тому, щоб сьогодні не програти та сподіватися на останній поєдинок. Тому вони й билися до кінця за нічию. Загалом, у них такий стиль гри - італійський - у п'ять захисників, три опорних півзахисника та два атакуючих гравця, які діють на контратаках у надії якогось закидання або помилки захисників суперника, що дозволить реалізувати момент. Або розраховують на стандартні положення. Нам складно було розігрувати свої атаки, поки футболісти суперника не підсіли. Висока трава, поле, по якому м'яч швидко не котиться, - це також позначалося. Спрацював дальній удар гравця, який вийшов на заміну.
- Руйнувати завжди легше, усе, що «Арсенал» створив в атаці, - це дальні удари?
- Так, вони на це й розраховували: щоб була подача, боротьба, щоб наші гравці помилилися. А нашим же завданням було «розтягнути» фланги, включити швидкість, створювати чисельну перевагу на певних ділянках поля, робити розрізні передачі. Але коли перед тобою два ешелони захисту, які переміщаються, ці коридори знайти дуже складно. Також у нас не дуже добре пішли стандарти - якщо діставалися до воріт, то або не влучали, або вдало грав їхній воротар. Але й він у якийсь момент здригнувся, бо тиск нашої команди був великим. І швидкість підвищували, і подачі робили.
- Чи можна сказати, що заміни підсилили гру?
- У нас під час кожного матчу відбувається ротація. Учора грали одним складом, ті, хто провів на полі більше тайму, сьогодні відпочивали. Дали іншим хлопцям проявити себе - тим, хто в попередньому матчі виходив на заміну або не грав. По матчу зіграли й воротарі, із захисників у стартовому складі вийшли Мельник, Рожко, також Ващишин, попереду - Войтюк, які попередній поєдинок починали з лави запасних. А група атаки, що грала вчора, сьогодні вийшла на заміну та допомогла, освіжила гру. Ми розраховуємо на кожного виконавця та граємо не лише заради результату, а й готуємо футболістів, а для цього вони мають грати на полі. Інакше що вони можуть показати, й яка думка про них складеться у тренерів команди U-19. Тому даємо час усім.
- «Динамо» володіло перевагою - було відчуття того, що рано чи пізно наша команда дотисне суперника?
- У таких матчах так і буває. Команда, яка витрачає багато сил, бігаючи за м'ячем, усе одно в підсумку припускається помилки. Ми вірили у свою перемогу, тому продовжували тиск, не звалювалися на безглузді удари, а розігрували комбінації, вривалися, вбігали, прострілювали та в підсумку досягли свого.
- Наприкінці матчу в атаці грали відразу чотири футболісти - намагалися йти ва-банк?
- Скоріше, це було ситуативно, адже, якби попереду залишався один нападник, а крайні півзахисники тримали ширину, створювати тиск на суперника було б дуже складно. Тоді ми попросили тих, хто грав під нападниками, діяти вище, й вони зав'язали гру в районі штрафного майданчика. Напевно, і клас позначився.
Copyright © FC Dynamo Kyiv