- Цієї теплої днини, коли сама природа просякнута флюїдами відновлення, мені приємно ділитися цілком весняними емоціями від виступів київського «Динамо».
Сухий фактаж переконливо свідчить про справжній тріумф колективу в сезоні-2020/21. Статистика також підтверджує лідерство за всіма основними показниками. Український футбол знову отримав беззаперечного чемпіона та володаря Кубка. Приємно усвідомлювати, що це наш клуб, котрий наразі являє собою зразок і приклад для наслідування, принаймні по вітчизняних футбольних теренах.
Тепер є підстави сподіватися на міжнародне визнання – це є наступний щабель команди, яку в Києві ретельно вибудовує головний тренер Мірча Луческу. Людина слова і діла, фахівець, котрому слід віддати належне не тільки за професіоналізм, а – насамперед – за мужність, за вміння тримати удар. Адже Містер не на словах, а на ділі підтвердив своє право перебувати серед найвизначніших футбольних наставників сучасності.
Хлопці-футболісти, спасибі вам за свіжі, трохи призабуті відчуття! За універсалізм і взаємозамінність, за жагу до перемоги та її втілення, за вирішальні голи на останніх хвилинах, за витончені комбінації, за карколомні сейви.
Спасибі й тим, хто звично залишався за кадром: лікарям, адміністраторам, водіям, працівникам стадіону та тренувальної бази. Це і наш із вами спільний тріумф.
Візьму на себе сміливість від імені відданих уболівальників «Динамо» подякувати всій цій великій і згуртованій команді за прекрасний сезон – важкий, неоднозначний, ковідний, але – переможний і такий, що переконав усіх нас у правильності обраного шляху.
Переможців – не судять... Зараз це легко констатувати. Куди складніше було в момент призначення Мірчі Луческу головним тренером «Динамо». Я радий, що наші надії справдилися, що турнірний план на сезон був не просто виконаний, а перевиконаний із блиском.
Мені приємно, що нинішній чемпіон України – це справді українська команда, яка є базовим клубом для всіх збірних країни, де зростають і мужніють юні таланти штибу Циганкова, Миколенка, Шапаренка, Забарного, Попова тощо.
У ці святкові дні, з радістю відзначаючи спадкоємність славетних футбольних перемог 1975 і 1986 років, щиро дякую за наполегливу і натхненну працю всім гравцям і тренерам, легендарним ветеранам, усім працівникам клубу. Найважливіший матч – завжди попереду. Саме на цій тезі побудована наша корпоративна філософія. Саме цим маємо жити. Звичайно ж, сподіваючись, що кожний наступний матч, завдяки нашим спільним зусиллям, неодмінно буде переможним.
Наразі ми з вами святкуємо заслужену перемогу. Можливо, це нове відчуття для когось із новоспечених чемпіонів. Але для славетного динамівського клубу – це звична, і лише з певних причин трохи відкладена традиція. Сподіваюся – усе повертається на свої місця.
Ми – це «Динамо». Київ – це ми. Разом до нових перемог!
