Подумав, що це помилка, або, як тепер кажуть, фейк. Ну не міг Сергій Юрійович Морозов, колишній футболіст і колишній тренер, такого сказати. Він же не просто колишній тренер – він футбольний експерт, який уже багато років розповідає нам у програмах потужного футбольного каналу про тонкощі футболу.
Придивився ближче – ніби не помилка. Ніби справді Сергій Юрійович назвав «бидлом» футболіста Андрія Ярмоленка. Словосполучення, одразу скажу, несподіване, практично унікальне. Такого ще ніхто у нас до Сергія Морозова публічно не казав.
Тому розберемо цей вислів по порядку. Спочатку щодо Андрія Ярмоленка, футболіста, який у свої 26 років зробив для нашого футболу набагато більше, ніж ви, шановний Сергію Юрійовичу, за ваші 65. Так, Андрій порушив правила, вдарив суперника ногою після свистка та отримав за це від арбітрів та федерації відповідне покарання.
Міг би Ярмоленко зробити інакше? В смислі вдарити інакше – не спересердя у всіх на очах, а спокійно й точно по «ахіллу» ззаду нібито в «боротьбі за м’яч»? Не міг би! Тому що Андрій Ярмоленко не з тих футболістів, які б’ють, а з тих, кого б’ють. Ви не рахували, скільки разів у кожній (!!!) грі чемпіонату Андрія б’ють отак ззаду – сильно, вміло, розсудливо! Я би навіть сказав професійно! І не отримають за це не те, що вилучення чи дискваліфікації, а навіть попередження. Не рахували, Сергію Юрійовичу! А знаєте, як це боляче, коли так професійно б’ють? Але Андрій Ярмоленко, як і подібні до нього атакуючі гравці, не відповідають на страшний біль кривднику. Вони терплять, встають і знову йдуть вперед за новим «професійним» ударом.
Ой, зовсім забув. Даруйте, пане Морозов. Я ж лише тепер згадав, що ви не в нападі, здається, грали, а в захисті. Точно – у захисті. І били не вас, а били ви. Причому сильніше, ніж нинішні, хоча не так професійно. Це не ви часом допомогли легендарному Анатолію Бишовцю завершити кар’єру в 26 років? Не ви? Не ображайтесь, що, запитати не можна? Не ви, так інший ваш колега. Тому непросто вам, Сергію Юрійовичу, зрозуміти почуття того, кого регулярно, рік за роком, щотижня у всіх на очах боляче б’ють ззаду по ногах «товариші по збірній» та інші менш знамениті колеги.
Але ж мовчить Андрій, терпить, не кидається з кулаками на кривдника, який щойно завдав нестерпного болю та міг позбавити здоров’я. І на арбітрів, які в нас чомусь це все дозволяють, Ярмоленко теж не кидається, як який-небудь Даріо, перепрошую, Срна. Не знаю, як він лише стримується! Коли той чи інший арбітр одним свистком знищував працю цілої команди впродовж року, коли вони всі разом за вуха тягнули одну команду до титулів, забувши про правила та сором, я особисто готовий був тих арбітрів розірвати.
Але я був далеко. А Ярмоленко та його партнери поруч. І нічого – терплять та руки тиснуть! Їх б’ють, вони терплять, усі задоволені. Ну не вміє Андрій непомітно для арбітра зламати захиснику носа чи щелепу, як це майстерно (і безкарно) робив нападник «Шахтаря» Брандао. Тепер цей Брандао до тюрми засуджений. Не лякайтесь, не в нас, а у Франції. У нас же керівники його клубу погрожували до суду подати після того, як Брандао назвали лише «хуліганом». Коли ж осмілився вдарити Ярмоленко, не підло ззаду, а відкрито при всіх, то йому за це мало футбольного покарання? У тюрму його? «Бидлом» його називати?
Тепер, Сергію Юрійовичу, щодо етимології слова «бидло». У перекладі з польської воно означає «худоба» й цим словом нас, українців, багато століть називали польські пани. Це слово згодом сподобалось іншим панам – російським, для яких ми теж були «бидлом». Це слово подобалось навіть українцям із вашого, Сергію Юрійовичу, рідного регіону, які в певний час вирішили, що вони над нами «пани».
Ми цим «панам» популярно пояснили, що ми не «бидло». Чи може вам, Сергію Юрійовичу, окремо це повторити? Гаразд, для кращого засвоєння повторюю – українці Андрій Ярмоленко, Олександр Шовковський, Олег Гусєв, Денис Гармаш, Євген Хачеріді, Сергій Сидорчук, Роман Зозуля, Артем Федецький, Руслан Ротань, Олександр Кучер, Тарас Степаненко, Андрій П’ятов та інші гравці нашої національної збірної – не «бидло»! Вони наша гордість, вони патріоти, які захищають футбольну честь України. Щоправда, дехто з них про це ще до кінця не знає…
Так ми їм про це нагадаємо всі разом. Чи не так, Сергію Юрійовичу Морозов? Ви ж насправді не вживали того зневажливого слова, правда? Воно вискочило випадково й ви вже готові вибачитись, чи не так? Ви ж так насправді не думаєте! І вас ніхто за язика не тягнув, і силоміць не примушував. Авжеж, таким поганським висловам не місце на високопатріотичних каналах «Футбол-1» та «Футбол-2», де ви дуже ретельно вчитеся науці «почути Донбас». Може вас хто інший підштовхував до брутальної поведінки? Погрожували чимось, щось кудись затискали чи гарячим до чогось торкались? То ви скажіть нам, хто це! І потім їм мало місця буде!
Ми ж усі разом українці! Ми всі патріоти! Ми не «бидло»! Ви з нами, Сергію Юрійовичу? Коли ні, тоді з ким?
Микола Несенюк
* колаж Олег Задерновський
Copyright © 2016 FC Dynamo Kyiv
