Наприкінці минулого тижня посаду спортивного директора ФК «Динамо» обійняв відомий у минулому футболіст «Динамо», тренер «Динамо» та збірної України Олексій Михайличенко. Футбольній громадськості Михайличенка представили генеральний директор клубу Резо Чохонелідзе та головний тренер Юрій Сьомін.
Резо Чохонелідзе: - Хочу привітати Олексія Михайличенка з призначенням. Ви чудово знаєте, за які імениті клуби він грав, має великий досвід. Зараз він має застосувати його в дещо іншому напрямі. Робота тренера та спортивного директора абсолютно різні. Кажу йому «ласкаво просимо» й бажаю великих успіхів на новій посаді.
Після короткого спічу Резо Чохонелідзе під оплески присутніх вручив Олексію Михайличенку динамівський шалик.
Олексій Михайличенко: - Дуже радий, що повернувся до рідного клубу, радий знову бачити знайомі обличчя. Буду намагатися віддати всі свої знання й бути максимально корисним на новій посаді. Докладу всіх зусиль для роботи в довіреному мені напрямі. У першу чергу, це селекційна робота. Хотів би зробити акцент: ми не відмовляємося від іноземних гравців. Але пошук перспективних українців у контексті сьогоднішнього дня стає все актуальнішим. Також до моїх обов’язків входять підготовчі збори, організація різних турнірів, причому не лише для першої команди, але й для молодіжної та «Динамо-2». В жодному разі не хочу заважати або вчити тренерів цих команд. Але якщо в них виникнуть якісь питання, можу поділитися своїм досвідом, допомогти вирішити суперечливі питання. У цьому я можу бути корисним.
- Ігор Суркіс зазначив, що ініціатива запросити до «Динамо» Михайличенка надходила від Юрія Сьоміна. Розкажіть детальніше, як це сталося?
Юрій Сьомін: - Давайте говорити так: це ідея спільна. Олексія у клубі хотіли бачити багато хто. Такі фігури будуть зміцнювати клуб. Він корінний динамівець, віддав команді багато років, має великий досвід. Хто ще має працювати тут, якщо не Олексій Михайличенко? Обсяг роботи великий, працювати всі будемо разом. Це найголовніше. Для нас дуже і дуже важливий напрям розвитку молодіжної команди та «Динамо-2». Щоб звідти, як це сталося три роки тому, прийшла група хороших гравців. Тоді це були Гармаш, Кравець, Ярмоленко, Калитвинцев, Зозуля. Це велика група вихованців клубу, багато хто з яких зараз грає в основному складі. Цей напрям дуже важливий. Я радий, що Олексій повернувся до «Динамо», прошу любити й шанувати.- Ви пішли з «Динамо» сім років тому. За цей чай у клубі змінилося покоління, прийшли нові гравці. Які зміни ви ще помітили в команді?
О.М.: - Гравців із того часу залишилося достатньо багато, взяти тих же Шевченка, Шовковського, Гусєва. З багатьма я працював у молодіжній та національній збірних. Звичайно, час минає, все змінюється. Сказати, що я щось не знаю, не можу. Стежив за командою протягом усього часу. Не як уболівальник, а як фахівець. Потрібно буде ближче познайомитися з молодіжною командою та «Динамо-2», із старшими групами дитячої школи. У клубі працюють фахівці, які добре розбираються у футболі. Це й Іщенко, й Онищенко, і Мунтян, і Базилевич. Ми є соратниками й однодумцями. Гадаю, робота в нас швидко налагодиться й буде давати свої плоди.
- Наскільки ви знайомі зі станом справ у молодіжних командах «Динамо» й чи є у вас програма, що потрібно в їхній роботі змінити?
О.М.: - Маючи дитячу школу й велику кількість талановитих дітей, прерогатива клубу в тому й полягає, щоб ця молодь займала місце у складі першої команди. А іноземці лише підсилювали її. На даний момент говорити, що ми можемо заповнити команду лише своїми гравцями, не можна. Й в найближчі 5-10 років таке навряд чи станеться. Потрібно прагнути збалансувати ситуацію між українцями та іноземцями. Спочатку мені потрібно суттєво розібратися. Я бачив передусім ігри, а вони наслідок виконаної на тренуваннях роботи. Хочу ближче познайомитися з роботою Андрія Гусіна та Олександра Хацкевича. В жодному разі не маю наміру нав’язувати свою думку. Але якщо їм знадобитися порада, завжди буду радий її надати.
- Ви є чи не найтитулованішим футболістом на пострадянському просторі. А яка нагорода для вас найцінніша?
О.М.: - Як забути, коли ми в 15-річному віці стали чемпіонами Радянського Союзу. На той момент це досягнення було найважливішим. Минув час, і ми вибороли три золоті медалі з дублюючим складом, і вони також були найважливішими. Потім найбільш цінною була чемпіонська медаль основного складу. Забувати якесь одне з цих досягнень, віддаючи перевагу іншому, неможливо. Адже кожного разу, підходячи до кожної з вершин, ти був найщасливішим. Ця мить дуже коротка, адже наступного дня ти борешся вже за іншу медаль. Тому не хотів би виокремлювати щось одне. У футбольному світі є ранг нагород, але для мене вони всі найдорожчі.
- У динамівській школі на Нивках на набір приходить все менше хлопчиків. Який у них стимул прагнути стати динамівцями?
О.М.:- Приміром, серед моїх однолітків-випускників було дуже багато талановитих футболістів – Процюк, Паламарчук, Кашкін... Але в «Динамо» пробився лише я. Так само було й з однолітками Мунтяна, Шевченка, Лозинського, Блохіна. Не було, щоб у «Динамо» одночасно грало 6-7 людей із клубної школи. Але до цього потрібно прагнути. Багато людей, які пройшли київську школу, грали в інших командах. В ті часи «Динамо» також ставило перед собою найвищі цілі, в команді була жорстка конкуренція. Тому вона й досягала видатних результатів. Люди відбиралися не лише за спортивними, але й за людськими якостями. Лише ті, хто хотів бути першим.
- Ви тривалий час працювали тренером, а тепер будете спортивним директором. До якої з цих посад у вас більше повернута душа?
О.М.: - Чесно кажучи, від нинішньої роботи я очікую певного досвіду. Тренеру доводиться вирішувати дуже багато спортивних й організаційних проблем, те ж саме стосується і селекційної служби. По-перше, я хочу бути корисним клубу, і дуже радий повернутися до його лав. А по-друге, сподіваюся, отриманий досвід допоможе мені зростати надалі в якості чи то тренера, чи то як менеджера. Він буде дуже корисним.
Ю.С.: - Хотів би додати, що в багатьох клубах спортивними директорами працюють люди, абсолютно далекі від футболу. Але вважаю за правильне, якщо цю посаду буде обіймати людина, яка пройшла всі футбольні етапи та знає його від А до Я. Він буде приймати рішення в інтересах футболу. Для «Динамо», вважаю, дуже важливо, що на цій посаді буде Олексій Михайличенко.
- Юрію Павловичу, чи відчуваєте ви, що в разі низки невдач за спиною є людина, яка може вас змінити?
Ю.С.: - Це нормальна ситуація. А якби Олексія не було, ви думаєте, було б мало претендентів на місце головного тренера?
О.М.: - Нарешті пролунало це питання (посміхається). По-вашому, якщо Юрій Павлович запросив мене, то це на випадок його відставки?
- Юрію Павловичу, чи не збираєтеся ви задіяти Олексія Михайличенка в матчі проти «Шахтаря»?
Ю.С.: - У нас є своя команда тренерів, до якої входять Ребров, Лужний... Спочатку подивимося, як він грає на нашому рівні. Включимо Олексія поки в команду адміністрації.
О.М.: - У порівнянні з Лужним та Ребровим, я не граю, а ходжу. А Хацкевич із Белькевичем в першості ветеранів просто літають.
- Наскільки відомо, ви брали участь у зйомках фільму студії «95-й квартал», де в епізодичній ролі грали самого себе. Поділіться враженнями.
А.М.: - Навряд чи я грав самого себе, тому що за дві хвилини я сказав стільки матів, скільки не сказав за все своє життя. Я товаришую з «95-м кварталом», тому погодився. Це був короткий гумористичний фільм, в якому я тренував заводську команду. Швидше, я грав повну протилежність себе.
Дивіться фотогалерею: Олексій Михайличенко – спортивний директор «Динамо»
Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
