- Яку загальну оцінку можна дати виступу «Динамо» в осінній частині єврокубкового сезону?
- На мою думку, найголовніший підсумок - це те, що відбулася зміна тренера. Керівництво клубу нарешті прийняло рішення обрати той напрямок, який завжди був у київському «Динамо», тобто наш вітчизняний фахівець, і при тому не просто вітчизняний, а динамівець! Завжди був такий напрямок, потім він трохи змінився, запрошувалися іноземні фахівці, зокрема російські. Я вважаю, що вони нічим не кращі. Не можна сказати, що було втрачено час. Були і хороші моменти, які пішли на користь. Але все одно, як то кажуть, все повернулося на круги своя. Запросили нашого динамівця, від якого зараз ми всі чекаємо, не можна сказати, що дива, але, тим не менш, дуже багато чого. Бо хто, як не він знайомий зі стилем, з історією, з тим «Динамо», в якому він сам грав ще за часів Валерія Васильовича Лобановського, у якого завжди був свій напрямок. Якщо ж говорити про технічні аспекти, керуючись при цьому результатами команди, то хороші матчі, як і раніше чергуються з невиразними, інколи навіть провальними. Але всі розуміють, що потрібен час, потрібно почекати. У міжсезоння гра команди буде відточуватися, і я сподіваюся, що навесні ми вже побачимо наше «Динамо» в кращому його варіанті.
- Хто з гравців був кращим впродовж сезону за якістю гри та по самовіддачі? Кого можна поставити в приклад іншим гравцям?
- Я такого гравця одразу не назву. Мабуть, немає такого гравця, який весь сезон провів рівно, без спадів, демонструючи при цьому постійно певний рівень майстерності. У всіх хлопців були матчі кращі, були і гірші. Сподобався мені Коваль. Коли він став у ворота, вже було видно, що він підріс і відчув упевненість. Він вже дозрів для того щоб гідно захищати динамівські ворота.
- А хто, на вашу думку, не зовсім відповідає рівню «Динамо»?
- Мені імпонує те, що Олег Володимирович чітко позначив позицію, що це «Динамо» Київ, і тут завжди були високі вимоги. Команда повинна боротися лише за чемпіонство і за призові місця в будь-яких турнірах. Це він чітко позначив. Мені також імпонує те, що він не боїться експериментувати зі складом, в тому плані, що хто погано зіграв - опиняється на лаві, хто не виконує вимоги - грає за дубль. Деякі кажуть, що це виховання. Я не вважаю, що це виховання, і в мій час таке було. Це дуже добре практикувалося при Валерію Васильовичу. Тому добре, що Блохін зараз це робить, щоб гравці не розслаблялися, щоб вони розуміли, в якій команді вони знаходяться. А в плані того, кого треба прибирати або залишати - я вважаю, що це прерогатива головного тренера і президента клубу. Я думаю, спільно вони визначаться з людьми. Я думаю, за той час, що Олег Володимирович біля керма, він вже побачив потенціал і знає можливості гравців.
- Чи вистачить Олегу Володимировичу зимового міжсезоння для того, щоб побудувати нову команду, чи на те «Динамо», яким воно має бути і яким його всі хочуть бачити, варто очікувати вже восени?
- Знаючи Олега Володимировича, його характер, я думаю, що він все ж постарається вичавити максимум. Хоча, звичайно, як не крути, перебудова - це завжди невдячний і трудомісткий процес. І невідомо, як вона піде. Вмить, як за помахом чарівної палички, все не зміниться. Ми всі віримо, що цей процес пройде якнайшвидше та якомога менш болісно. Але, як показує практика і досвід інших команд, я думаю, що на це потрібно більше часу, щоб стабілізувати до кінця якісь зв'язки та обраний курс. Дай Бог, щоб ми встигли в це зимове міжсезоння все це зробити! Але чи вийде - ніхто не знає, на це питання немає однозначної відповіді.
- Який повинен бути у команди пріоритет у весняній частині - намагатися якомога далі дійти в Лізі Європи, можливо, виграти її? Або сконцентрувати основні зусилля на гострій боротьбі за потрапляння в зону Ліги Чемпіонів у внутрішній першості?
- Навіть якщо «Динамо» буде брати участь у десяти турнірах, перед командою все одно будуть ставитися максимальні завдання. Пріоритети тут не розставляються: там гірше зіграємо, там - краще, там збережемо сили. Я впевнений, що будемо боротися і там, і там. Участь у Лізі Європи - це європейський престиж. Не пройшли в Лізі Чемпіонів, зате є можливість спробувати якомога краще виступити в Лізі Європи. При цьому всі чудово усвідомлюють, що буде серйозна боротьба за друге місце, за зону Ліги Чемпіонів. Я не думаю, що два турніри - це занадто багато, і треба якось диференціювати сили. У такій команді, як «Динамо», яка має таку лаву запасних і такі традиції, я думаю, про це навіть немає сенсу говорити. Тому потрібно боротися на обох фронтах по максимуму, я очікую тільки цього і, думаю, в чемпіонаті нам все ж вдасться зачепитися за зону Ліги Чемпіонів. Хоча в цьому році це буде важко зробити, як ніколи. У боротьбу додалися «Дніпро» і «Металіст». А в Лізі Європи, я сподіваюся, що до «Динамо» буде прихильний жереб, і наша команда пройде якнайдалі та навіть замахнеться на трофей. Як казав актор з фільму «Стережись автомобіля»: «А чи не замахнутися нам на Вільяма нашого, Шекспіра?!». Так це в провінційному театрі людина про що думала! Тому, я думаю, можна замахнутися, і якщо удача буде на нашому боці, і в міжсезоння все стабілізується, то чому б і ні?! Я на це сподіваюся і дивлюся в майбутнє з оптимізмом!
