Факты
"...Честно говоря, поражение динамовцев на дортмундском "Вестфаленштадионе" - не из тех, после которых не сомкнешь глаз до утра. Слишком уж многое киевляне потеряли ранее. В Дортмунде же подопечные Валерия Лобановского просто не сумели использовать свой маленький шанс продолжить борьбу за выход в следующий раунд Лиги чемпионов.
Впрочем, после того как "Боавишта" и "Ливерпуль" в очном поединке разошлись миром, стало ясно, что даже победа в Германии ставила крест на надеждах чемпиона Украины. Добившись успеха на рурской земле, наши земляки в лучшем случае (да и то при определенных раскладах) могли рассчитывать лишь на "переход" в Кубок УЕФА.
Теперь же и в этот турнир дорога "бело-синим" заказана. Однако, чтобы ни говорили о том, что последний матч еврокубкового сезона с "Боавиштой" превращается для лучшей команды нашей страны в пустую формальность, позвольте с этим утверждением не согласиться. Не в Порту ли киевляне потерпели самое обидное поражение в текущем розыгрыше? Лучшего шанса возместить "моральный ущерб" не придумаешь..."
Спорт-экспресс
"...К слову, после игры Заммер признался, что лишь с финальным свистком поверил в победу своей команды. До последней минуты он был уверен, что Лобановский, которого самый молодой тренер бундестаги заочно считает своим учителем, в какой-то момент извлечет из рукава неожиданный тактический козырь.
Однако серьезных изменений в игре киевлян во второй половине встречи не произошло. Разве что выход Черната вместо на удивление прямолинейного Идахора отчасти укрепил среднюю линию. А появление Боднара вместо уставшего Гавранчича заметно прибавило число атак, зарождавшихся на правом фланге. Впрочем, запомнился публике лишь эпизод, в котором Мелащенко после прострела от бровки пробил по воротам в падении через себя, поровну разделив с Леманном аплодисменты болельщиков..."
Український футбол
"...Важко, мабуть, було не передбачити модель гри киян: тотальна оборона й контратаки. От тільки, забігаючи наперед ,зазначу, що ні того, ні іншого, не вийшло.
Спокійний розвиток подій влаштовував, у першу чергу, підопічних Лобановського. Вони вдало руйнували атакуючі спроби дортмундців. І організовували свої — не дуже впевнені й розрізнені. Обидві команди основний акцент у своїх діях покладали на флангові атаки, середні та довгі передачі. Тому центр поля опоненти проходили без вагань і зупинок. У результаті події змінювались із калейдоскопічною швидкістю, перемагала видовищність, а програвали — оборони обох команд..."
"...Віддамо належне гостям — вони зуміли відповісти масованою атакою. Досить струнка на початковій та проміжній фазах, — на завершальному етапі вона втратила гостроту й актуальність..."
День
"...Підсумковий протокол, чи як тепер кажуть «саммарі», оперативно підготовлений організаторами одразу по закінченні гри, засвідчив, що за статистикою команди виглядали практично рівно. Однаковий час тримали мяч, заробили майже рівну кількість кутових та штрафних, по пять разів потрапили мячем у «рамку» воріт.
Безумовно, є й інші, більш докладні характеристики гри, підготовлені фахівцями. Проте дилетанти, якими є десятки тисяч глядачів на трибунах і сотні тисяч біля телеекранів, побачили лише дві цифри — 1:0 не на нашу користь. І як би ми не симпатизували футболістам із Києва, як би не бажали їм успішно реалізувати мудру тактику свого тренера, було видно, що наші грають слабше.
Не у бажанні виграти, не у самовідданості, не у витривалості чи швидкості переважали гравці «Боруссії» динамівців. У господарів також було безліч помилок при передачах, провалів у захисті, неузгодженостей в атаці.
Слово «також» вжито тому, що всім цим грішили і наші. Ось тільки скористалися помилками суперника команди по- різному. Це для того, аби примусити опонента помилитися, досить швидко бігати і технічно виконувати відбір. Аби щось створити самим, потрібен клас, якого у Дортмунді українські чемпіони не показали..."
