- Поза турнірним контекстом нульова нічия в попередньому матчі з «Наполі» виглядає непоганим досягненням, але все ж багато хто вважає, що ви мали грати ризикованіше...
- Турнірне становище змушувало нас іти вперед, і ми дійсно старалися. Але за тієї інтенсивності, яку запропонував «Наполі», нам було дуже важко. Ми грали в гостях у чудової команди, яка перебуває на правильному шляху. Те, як вони грають та пресингують, може бути орієнтиром для будь-якої команди.
- Матч проти «Бешикташа» не змінить вашого турнірного становища. Можна казати, що хороша гра буде важливішою за результат?
- Ми будемо грати за честь «Динамо» та України. Крім цього кожен гравець повинен показати своє бажання виступати в нашому клубі. Результат чи гра? А що таке хороша гра? Про це можна довго сперечатися. Одному подобається, коли команда добре обороняється та контратакує. Іншому — коли багато контролює м'яч. Важко задовольнити всіх. Напевно, у цьому матчі особливо важливим є результат, адже в разі успіху команда зможе отримати позитивний психологічний заряд.
- Важко говорити про позитив після дострокового вильоту...
- Звичайно, наш результат нікого не влаштовує, однак це великий досвід. Ми виступили невдало — визнаю. Але я вважаю, що ми жодного матчу не програли, що називається, за всіма статтями. Гравці не реалізували багато моментів, припустилися низки нехарактерних помилок в обороні, що разом із іншими причинами призвело до такого фіналу.
- У попередньому сезоні «Динамо» було серед 16 найкращих клубів Європи. Чому, на ваш погляд, не вдалося втриматися на колишньому рівні?
- Будь-яку команду потрібно оновлювати, в тому числі й після успішних періодів. Гравці мають отримувати нову мотивацію, відчувати конкуренцію. Когось треба продавати та вливати свіжу кров — це перевірено досвідом. На жаль, цього не сталося. І, можливо, у цьому одна з причин. Адже я бачу, що деякі футболісти втратили належну мотивацію. Наголошу — належну. Я не скажу, що її немає взагалі — хлопці стараються. Але бажання доводити, що ми кращі за «Шахтар» та будь-якого іншого суперника, як це було минулого або позаминулого сезону, я бачу в меншій мірі.
- Як ви справляєтеся з тиском, який відчуваєте останнім часом?
- Такий досвід — теж корисний. Будь-яка важка ситуація — у футболі та в житті — перевіряє твій характер. Я багато читав та читаю на цю тему. Зокрема, книги великих тренерів, таких як Алекс Фергюсон або Хосеп Гвардіола, а також багатьох тенісистів. Мені цікаво знати, як такі люди долали труднощі. У підсумку все зводиться до кропіткої роботи. Я намагаюся сам це усвідомити і хлопцям передати.
- У матчі з «Наполі» у стартовому складі «Динамо» було дев'ять власних вихованців. Усе частіше лунає думка, що клуб буде орієнтуватися саме на свою школу...
- Я вважаю, що це перспективний шлях. Ситуація, що склалася в українському футболі, підштовхує нас більше довіряти своїм хлопцям. Кілька разів на тиждень я намагаюся залучати дублерів до тренувань першої команди — після матчів узагалі по сім-вісім осіб. Мені дуже важливо особисто бачити їхній прогрес, підказувати, що саме я хотів би бачити від них на полі.
- Молодь вражаюче легко вписується у гру команди. За рахунок чого?
- Я дійсно радий, що за останні два роки ми створили у клубі певну структуру, єдину модель тренувального процесу. Молоді гравці працюють за тією ж програмою, що й перша команда. Ми спочатку намагалися вибудувати цю структуру з прицілом на «основу». Людей, які працюють із молодіжними командами, я обирав особисто. Разом із президентом ми довго розмовляли з ними, обговорювали ці питання.
Ви знаєте, переважно це іспанські тренери. Плюс мій помічник — теж іспанець. Я повністю довіряю тренерам молодіжних команд, ми дуже часто спілкуємося, обговорюємо тренування та матчі. І вже видно, що така співпраця дає плоди.
- У роботи з молодими своя специфіка. Перед якими труднощами ви постали?
- На мою думку, з молодими набагато легше працювати, тому що вони хочуть тебе чути й чогось навчитися. Вони ловлять кожне слово. Куди складніше працювати з хлопцями, які багато років у команді, пройшли різних тренерів і вже не так чутливо сприймають мої підказки або вимоги.
- Зараз багато компліментів на адресу команди 19-річних, яка достроково виграла групу в Юнацькій лізі УЄФА. На кого з них незабаром можна чекати в першому складі?
- Вони й так часто тренуються з нами, виходять на поле — ті ж [Віктор] Циганков, [Олександр] Тимчик. Я впевнений, що у цілої групи гравців є хороше майбутнє. Але я чітко розумію, й усі мають розуміти: не можна в команді, яка ставить перед собою найвищі завдання в першості країни та прагне успішно виступати в Лізі чемпіонів, поміняти всіх футболістів та випустити одну молодь. Так ми не зможемо конкурувати ані в Україні, ані в Європі.
Ми всім даємо шанси, але потрібен здоровий відбір. Розвиток молодих футболістів — тонкий процес. Дивіться, «Шахтар» у позаминулому році був у фіналі Юнацької ліги, але в першій команді у них, окрім [Віктора] Коваленка, ніхто не грає. Тому що це дійсно непросто. Повторюся, ми бачимо перспективу в цих хлопцях, але вони мають прогресувати далі, а не задовольнятися якимось швидкоплинним успіхом.
- При всьому цьому ви розраховуєте на посилення за рахунок трансферів?
- Однозначно. Щоб молоді гравці розвивалися, їм потрібно працювати з досвідченими кваліфікованими футболістами. Має бути баланс, робота на трансферному ринку є обов'язковою. Якщо ми не можемо купувати дорогих легіонерів, то потрібно провести селекцію по всій Україні.
