Футболіст провів 25 матчів, у яких забив 10 м'ячів (жодного з пенальті). Після завершення чемпіонату ми з Владиславом підбили підсумки футбольного року, й динамівець розповів про своє досягнення:
- Чемпіонський сезон завершено. Із якими почуттями та емоціями йдете у відпустку?
- Це для мене перше чемпіонство в кар'єрі, тому відчуваю дуже багато емоцій, я був неймовірно радий перемогти, тим паче так впевнено - за чотири тури до кінця сезону. Словом, емоції переповнюють! Іти у відпустку з чемпіонським титулом - вдвічі приємніше.
- Які підсумки року можна підбити? Ви задоволені тим, як виступили у цьому чемпіонаті, результатами, зростанням, рухом уперед? Чи, можливо, про щось шкодуєте, чогось не вдалося зробити?
- Думаю, мені вдалося добре розкритися, особливо у другому колі. Я багато забив і ще більше віддав гольових передач, а ось перше коло, навпаки, вийшло менш результативним. Якщо говорити про команду, загалом, вважаю, ми просто молодці. Можу лише подякувати тренерам за те, що працювали з нами, допомагали, підказували, вказували на помилки. Особисто мені дуже приємно працювати з таким колективом та тренерським штабом.
Єдине - трохи підвела Юнацька Ліга УЄФА, але, думаю, наступного року новий склад хлопців виправдає наші очікування й добре виступить на євроарені.
- У вас склалися хороші відносини з Юрієм Морозом, Сергієм Шматоваленком та Максимом Шацьких?
- Так, мені, дійсно, дуже подобається працювати під їхнім керівництвом, вони дуже добре мотивують, тренують, «заводять» на заняттях та на іграх, підказують. Вважаю їх одними з найкращих тренерів, з якими мені доводилося працювати за час моєї нетривалої футбольної кар'єрі.
- У нинішньому чемпіонаті ви забили 10 м'ячів та стали найкращим бомбардиром команди. На початку сезону ставили перед собою таку мету?
- Для себе я завжди ставлю завдання забити якомога більше, адже я нападник. На щастя, у другому колі мені це вдавалося. Але це не межа, вважаю, я міг би забити рази у два більше та стати найкращим бомбардиром не лише клубу, але й усього чемпіонату. Але в деяких моментах не щастило.
- Вісім із десяти своїх м'ячів ви забили у другій частині сезону. Що тут зіграло визначальну роль?
- Напевно не знаю. Дуже багато підказували тренери, давали вказівки, настанови, що при кожній атаці, кожній подачі потрібно бігти до штрафного майданчика, на воротаря, адже все, що туди летить, - це все мої м'ячі. Я намагався прислухатися та виконувати, забив перший, другий... Відчув упевненість, почав ще рішучіше діяти у штрафному майданчику та забивати. Раніше це проявлялося в меншій мірі.
- У тому числі ви записали до свого активу два дубля - у ворота «Дніпра» та «Сталі». Ці команди вам особливо імпонують?
- Ну, з «Дніпром» у мене якийсь особливий зв'язок ще з часів виступів у ДЮФЛ - так складалося, що не матч із ними, я завжди забивав. А зі «Сталлю» просто так пощастило. Тим паче, це була чемпіонська гра, я дуже хотів, щоб ми перемогли, виклався по максимуму, й це дало результат - забив два м'ячі, а команда перемогла.
- Протягом сезону ви взяли участь у 25-ти з 26-ти матчах команди - вас можна назвати одним із ключових гравців?
- Дійсно, я зіграв майже всі поєдинки: бували повні матчі, бувало, що міняли через те, що втомився, не дуже добре грав чи отримав пошкодження. А загалом, так, виходить, весь сезон провів без відпочинку. Єдину гру пропустив через перебір жовтих карток. Тоді потрібно було пропускати, оскільки попереду були важливі матчі.
- У багатьох поєдинках ви грали не весь матч повністю. Для вас простіше виходити на заміну чи у стартовому складі?
- Найкраще грати весь поєдинок із перших хвилин. Оскільки, коли тебе випускають на заміну, буває, йде такий футбол, що нічого неможливо зробити: то команда тягне час, то суперник нагнітає обстановку, чи, навпаки, всією командою обороняється, якщо ми програємо, хоча таке й буває рідко. Тоді дуже важко щось зробити. А в перші хвилини ми завжди багато атакуємо та забиваємо, буває, що до 10-ї хвилини вже ведемо 4:0, тоді супернику вже нічого не хочеться. Тож, звісно, мені більше подобається виходити на поле у стартовому складі.
- Недалеко від вас у гонці бомбардирів розташувалися Богдан Лєднєв (8 м'ячів), Назарій Русин та Євген Смирний (по 7), Денис Янаков (5). Тобто, у вас у команді атакувати та забивати вміє будь-який футболіст?
- Так, на тренуваннях у нас навіть є такі вправи, коли захисники відпрацьовують удари по воротах, тож забивати мають усі. У нас дуже хороша група атаки, блискучі подачі та флангові проходи, а також простріли до штрафного майданчика, вдало діємо при кутових, розроблена своя тактика, ми всі біжимо вперед та забиваємо.
- «Динамо» U-19 забило просто неймовірну кількість м'ячів - 79, у середньому більше ніж три голи за гру. Як вважаєте, із чим пов'язана така висока результативність?
- Я нещодавно переглядав усі матчі, й зауважив, що по три-чотири м'ячі ми забиваємо лише в першому таймі. Можна сказати, що всі наші гравці набагато сильніші за суперників, оскільки ми з перших хвилин починаємо тиснути. У роздягальні перед грою тренери завжди нам кажуть відразу дотиснути суперника, щоб потім грати спокійніше, сильно не напружуватися та не хвилюватися за результат. У цьому випадку можна більше зосередитися на награванні певних комбінацій та зв'язків.
- Який матч минулого сезону юнацької першості запам'ятався вам найбільше? А який хотілося би забути?
- Забути хочеться два матчі - з «Олександрією» та «Волинню», які ми програли. Це були просто жахливі матчі. Я навіть не знаю, як так сталося, що від «Волині» на виїзді ми пропустили чотири м'ячі, а вдома від «Олександрії» - три. І всі голи абсолютно дурні та безглузді.
А що стосується пам'ятних поєдинків, це, звичайно, принципові матчі проти «Шахтаря». Обидва поєдинки ми виграли, причому не залишили супернику жодного шансу, не дали їм навіть допустити думки, що вони можуть проти нас щось зробити.
- За сезон ви заробили п'ять жовтих карток - це не багато для нападника?
- Вважаю, це багато, але з них невиправданих лише одна чи дві, які я заробив із власної недалекоглядності. А так або зривав атаку, або сідав глибше, попереджаючи контрвипад суперника - тож переважно картки були показані заслужено. А ось, наприклад, коли грали зі «Скалою», мені дали попередження за симуляцію, якої не було. У тому моменті був чистий пенальті! Щоправда, тоді півкоманди отримали картки.
- У вас у команді передбачені штрафи за невиправдані або неігрові попередження?
- Так, певний санкції є й за червоні, й за жовті картки.
- Старший тренер команди Юрій Мороз завжди каже про те, що не поділяє атаку та оборону, оскільки це одне ціле. Вас, як нападника, також змушують відпрацьовувати позаду?
- Так, перед іграми він завжди каже мені про те, що оборона починається з нападника, роблячи на цьому особливий акцент, оскільки коли воротар розігрує м'яча із захисниками, я маю їх пресингувати. І йти у відбір не сам, оскільки якщо один викинуся, вся команда провалиться. Одного разу такий момент був, коли ми грали з «Дніпром», тоді перемогли 6:1. Ми пропустили саме після моєї помилки, оскільки я тоді не пішов у пресинг. На той момент рахунок уже був 5:0 чи 6:0, а в мене вже не було сил, і я не пішов на захисника, він ударив, партнери вийшли віч-на-віч та забили нам м'яч.
- Які ставите перед собою цілі на наступний сезон? Чи плануєте стати найкращим нападником молодіжної команди «Динамо»?
- Завжди намагаюся ставити перед собою найвищі завдання. Сподіваюся та вірю, що в подальшому я буду грати в «Динамо» U-21, забивати, й усе складеться. Нам повідомлять, коли потрібно приїхати та зібратися на базі після відпустки, й там уже скажуть, хто залишається в молодіжній команді, а хто її залишає.
Copyright © FC Dynamo Kyiv
