Олексій Михайличенко (головний тренер "Динамо"):
- За останніх дев'ять днів ми провели три важкі гри. Ми розуміли, що не маємо права на помилку, адже ці матчі мали підвести підсумок чемпіонського марафону. І я задоволений тим, що ми не отримали, а завоювали звання чемпіонів. Сьогоднішню гру ми побудували виходячи з того, щоб підсилити, перш за все, захисну лінію команди. Зважаючи на щільний графік ігор та спекотну погоду, великі швидкості, як би ми не хотіли, ми продемонструвати не змогли б, тому у стартовому складі я випустив п'ять номінальних оборонців. Але у нашому складі були такі гравці як Белькевич, Рінкон, Чернат та Шацьких, які можуть багато зробити в атаці. Саме так і вийшло, у першому таймі справа майже не доходила до якихось реальних загроз воротам і нам повезло, що ми змогли використати свій шанс. У другому таймі ми намагалися грати на результат, нічим не ризикуючи. Проте кінцівка поєдинку видалася доволі нервовою, гравці обох команд втомилися, тому ми могли як збільшити рахунок, так і пропустити. Але все лишилося позаду, і я хочу поздоровити наших вболівальників, гравців, президента, з тим, що ми досягли успіху у цьому сезоні. Хоча ми завжди говоримо, що чемпіонське звання для "Динамо" це норма, але з кожним роком виконати цю норму стає все важче.
- Що Ви можете сказати про свого сьогоднішнього суперника?
- Ми проводили перший матч чемпіонату проти "Волині" і я хочу сказати, що в команді змінилися не лише футболісти, а саме головне, якість гри. Я б не сказав, що команда укомплектована повністю, але те, що є "кістяк", і доволі сильний, можна побачити з першого погляду. Нам було легше налаштувати гравців на цю гру, адже футболісти "Волині" думками були у відпустці, тому що ця гра не вирішувала для них ніяких завдань. А мотивація грає в таких матчах дуже важливу роль.
- Чим саме Вам запам'ятався чемпіонат, який завершився?
- Перш за все він запам'ятався підвищеною конкуренцією. Трішки не вистачило майстерності "Дніпру", донецькому "Металургу" та "Чорноморцю", але те, що за місця в єврокубках велася жорстока боротьба, характеризує цей чемпіонат з позитивної сторони. Що стосується "Динамо", то і нас не минули спади, але добре те, що ці спади стосувались тільки якихось окремих матчів, а не виливались у довготривалі провали. І добре, що ми впевнено завершили цей чемпіонат, не залежно від результату в Донецьку. Тому що, перш за все, треба навчитися радіти своїм перемогам, ніж чужим поразкам, тільки тоді є стимул до прогресу.
- Не дивлячись на поразку, сварити футболістів я сьогодні не буду, адже по великому рахунку це нічого не змінить, а у відпустку їм треба йти з хорошим настроєм. Хоча, якби ми сьогодні грали трішки швидше у першому таймі, то можна було б розраховувати на більш сприятливий результат ніж поразка. Я вже чотири матчі не можу налаштувати своїх гравців на боротьбу, після того, як ми дізнались, що виліт з вищої ліги нам вже не загрожує. Саме головне, що після семи перших турів, маючи в активі лише одне очко, ми думали що нас вже нічого не врятує від розставання з вищою лігою. Так, що сьогодні позитивним результатом є те, що ми не вилетіли. Добре, що Олексій Михайличенко сказав, що в команди є потенціал, ми його також бачимо.
Дуже важко коли ми розстаємось з гравцями, але сьогодні ввечері я назву прізвища десяти футболістів, які покинуть команду. У нас вже є ряд гравців, з якими укладено попередні угоди і слід зазначити, що ми будемо підсилюватись відсотків на шістдесят. Саме головне нам - це вдало стартувати, щоб завоювати очки у перших матчах. Вже у вівторок буде відомий календар нового чемпіонату, і ми готуємось до самого найгіршого, щоб не повторити ті помилки, які були допущені у цьому чемпіонаті.
- Розкажіть трішки про перспективи команди...
- Я вже давно планував зібрати журналістів задля того, щоб розповісти усім які у нас можливості, які перспективи і що нам заважає бути командою вищої ліги. Але мер міста мене випередив та прийшов сьогодні щоб поздоровити. Все таки хочеться щоб міська та обласна влада приділяла більшу увагу команді. Як би нам не хотілося, за дарма тримати команду вищої ліги ми не можемо. Складається таке враження, що у місті, крім президента клубу Василя Столяра, нам ніхто не бажає допомагати. Саме тому можна сказати, що ми - "казкова" команда. І боротися ми будемо доти, доки не помремо...
Матеріал сайту ФК "Волинь" (www.fc.volyn.net)
