Учора у конференц-залі стадіону "Динамо" імені Валерія Лобановського головний тренер "Динамо" Йожеф Сабо, спілкуючись із журналістами, підвів риску під виступом динамівців у першому колі чемпіонату України та Лізі чемпіонів. Цікаво, що ініціатором зустрічі із представниками ЗМІ був сам наставник "Динамо", якому було що сказати журналістам. Сабо, як завжди, був максимально відвертим і багатослівним. Розпочав Йожеф Йожефович із монологу, в якому виклав своє бачення подій за останні півроку.
- Перш за все, скажу, - узяв слово керманич "Динамо", - що не погоджуюся з тими висновками, що за Михайличенка команда виступала катастрофічно. Можу лише підтвердити, що я був присутнім на всіх зборах та тренуваннях команди і постійно помічав певні прорахунки в тренерській програмі, яку сформував Михайличенко. Були дуже серйозні навантаження, я навіть робив деякі зауваження. В Ялті із навантаженнями перестаралися, і це не могло не позначитися на результатах команди у перших поєдинках чемпіонату. Це нормальна ситуація, коли навантаженнями "заганяєш" команду "в яму", а потім її звідти виводиш. Але для цього потрібен час, а його Михайличенкові якраз і не вистачило. Головним моїм завданням було витягнути команду із фізичної та психологічної кризи і змусити хлопців повірити у свої сили. Я спілкувався з усіма іноземцями, знаходив з ними спільну мову, адже до цього вони були замкнуті у міжкомандних угрупованнях. Щодо іноземців - без них ми поки що не можемо обійтися. В Україні, я, приміром, не можу знайти правого оборонця або центрального. В Україні їх просто немає… З Михайличенком я разів п`ять мав розмову про те, що мені пропонували зайняти його місце. Я йому постійно говорив: не роби цього або іншого, але, все ж таки, він припускався помилок. Проте і зараз упевнений, що він може бути хорошим тренером… На сьогодні у футболі зовсім інші вимоги. З нового року я хочу, щоб "Динамо" грало в лінію. Якщо ви помітили, у деяких поєдинках чемпіонату ми експериментували, граючи так, як грають в усьому світі, але не все виходило. На сьогодні це одне із пріоритетних завдань. Спочатку, безперечно, будуть помилки, але у футболі без них не обійтися.
- Йожефе Йожефовичу, що ж усе-таки сталося в Леверкузені?
- Перед поєдинком у Леверкузені ми провели нелегкий матч на жахливому полі у Кривому Розі. Після того, як не вдалося вчасно потрапити на поєдинок проти "Кривбасу", я запропонував нашому президентові: "Ігоре Михайловичу, давай віддамо троє очок "Кривбасу" і не поїдемо на матч". Але я не наполіг на цьому. Так, ми вибороли троє очок у чемпіонаті, однак програли Лігу чемпіонів. А що було б, якби ми не зіграли проти "Кривбасу" і програли у Леверкузені? У другому таймі після того, як "Байєр" вийшов уперед, у нас не було сил іти уперед, не зуміли зібратися після пропущеного м'яча. Дисципліни у другому таймі не було. Напередодні поєдинку дуже сильне отруєння було у Ринкона. Він мені сказав: "Я можу відіграти один тайм. Але ми грали у Леверкузені, де потрібно було нав'язати боротьбу. Можна, приміром, було випустити Черната - він хороший футболіст або того ж Белькевича, але вони - гравці іншого плану. У Леверкузені потрібно було не лише діяти креативно, а й боротися за кожен м'яч. Після Кривого Рогу травмувався Родольфо, були проблеми у Гавранчича. Довелося їх одразу ж після матчу забирати на базу і лікувати, адже за два дні до поєдинку заборонено приймати будь-які препарати. Як на зло, перед поєдинком травмував гомілкостоп Шовковський. Я ніколи не думав, що таке може статися перед вирішальним поєдинком.
- А як же Юссуф?
- Ми на нього розраховували. Але напередодні матчу він сказав мені: "Вибачте, але я не можу грати - досі відчуваю біль. Я можу вийти, але за п'ять хвилин можу підвести". Тоді ми на ходу проводити зміни. Леко також травмований. Довелося випускати на поле Гусина… Після поєдинку я був шокований. У першому таймі ми ще більш-менш трималися, але не було звичної легкості. У перерві усі говорили одне й те ж: "Ноги - не біжать і все тут".
- Чи вдалося вам на сьогодні відійти од цієї поразки?
- Ні, я ще досі не відійшов. Мені соромно. Я постійно говорив, що програти можна, але не так. У мене ще буде серйозна розмова з усіма. Дехто просто порушив ігрову дисципліну, а цього робити не можна. Анархія ні до чого позитивного не призведе.
- Упродовж сезону ви постійно скаржилися на завантажений календар матчів. Можливо,
варто подумати про те, щоб, як і в Росії, перейти на календар "весна/осінь" - у такому разі можна виграти один літній місяць...
- У чомусь ви маєте рацію. Щодня грати неможливо. У "Реала" - чудові футболісти, але і вони неспроможні грати кожен третій день. Треба налаштовуватися на кожного суперника. Ось переді мною календар. Перші матчі Кубка УЄФА 16-17 лютого, а національна збірна грає 9-го. Матчі-відповіді Кубка УЄФА 24 лютого, а півфінал Кубка України - 27-28-го. Після цього - 10 березня - наступний раунд Кубка УЄФА. Уже в лютому ми маємо грати кожного третього дня. Треба також пам'ятати, що третього лютого ми віддаємо гравців у розпорядження національної збірної, адже усі ми хочемо, щоб наша команда, нарешті, кудись потрапила - на чемпіонат Європи або світу. Виходить, що вісім днів я перебуватиму без команди, адже "збірники" повернуться лише десятого числа. З ким працювати? З вами - журналістами?
- Як ви вважаєте, у Леверкузені Воронін зіграв так вдало або ж Гусин не зміг його перекрити?
- Бажаю Вороніну, щоб і за національну збірну він зіграв 9 лютого так само вдало, як і проти "Динамо". Тренери збірної кажуть, що його вистачає на 60-70 хвилин, а за "Байєр" він відбігав увесь поєдинок і був найкращим. Ви тільки не подумайте, що я на щось натякаю. Я справді бажаю йому зіграти так само добре. Впорався чи не впорався із Вороніним Гусин? Ви й самі все бачили. Так, він не встигав. Усьому свій час. Потрібно вчасно йти. Усі через це проходять. Сьогодні футбол більше мобільний, атакувальний.
- Уявіть себе виконавчим директором ПФЛ: що, у першу чергу, ви змінили б?
- У першу чергу потрібно працювати над календарем чемпіонату. Запросити того ж Мирського, який раніше цим займався, якщо Попов не може цього нормально робити. Чому на фінал Кубка України не можна запросити арбітра з-за кордону? Але не з Росії та Білорусі. Колліна у Леверкузені відсудив адекватно. Тоді не буде проблеми на кшталт хтось комусь підсуджує.
- У зв'язку з ушкодженням Шовковського, чи не розглядали кандидатуру Реви на місце у
воротах проти "Байєра"?
- Ні, його кандидатура не розглядалася. Шовковський добре грає на виходах, він вищий за Реву. Але коли нам забивали перший м'яч, він і вийшов, і не вийшов. Усе трапляється - Сашко також усе не може відбити. Програли всі. Шовковський нас поки що влаштовує.
- Була інформація, що "Динамо" свого часу було зацікавлене у послугах Вороніна. Наскільки це відповідає дійсності?
- Нічого не можу сказати з цього приводу. Ми шукаємо правого оборонця. Гіоане - хороший футболіст, але це не його позиція. Якщо ми маємо намір надалі грати так, як грають в усьому світі - в лінію, то цей футболіст має вміти все: і зіграти третім оборонцем за тактичної схеми з трьома гравцями оборони, і четвертого. Ми такого, у принципі, знайшли. Цього футболіста переглядала вся селекційна служба, спеціально їздив Зуєв, а також Дем'яненко. Висновок був одностайним - цей виконавець потрібен "Динамо". Щодо інших позицій, то ми добре укомплектовані. Але все може бути…
- Чи можна говорити, зважаючи на ваші слова і останні інтерв'ю Гусина, що Андрій може залишити "Динамо", як, зрештою, і Белькевич?
- Я з ним говорив напередодні, запропонував залишитись, але гарантувати я нічого не можу. Белькевич також втратив дуже багато. Вони гратимуть лише за тієї умови, що показуватимуть той футбол, якого я вимагаю.
- Чи будуть у "Динамо" втрати під час зимового міжсезоння? Можливо, хтось із європейських грандів цікавиться кимось із динамівців? Хто буде виставлений на трансфер?
- Поки Гавранчич не підписав контракт, його запрошували. Зараз - ні. Безкоштовно - потрібен, за гроші - ні. Якщо я вам назву прізвища Огненовича, Амісулашвілі - це навряд чи зацікавить. На тренувальні збори я хотів би взяти молодих футболістів - Милевського, Алієва, Дедечка, того ж Романчука, Нінковича - їх потрібно перевірити. Брати на збір 30 виконавців - нереально, найоптимальніше - 22-23 футболісти. Якщо хтось запросить наших гравців, розглядатимемо цю пропозицію.
- Повернення з оренди Нанні можливе?
- Так. Він забиває, причому регулярно. Але забиває у зовсім інших за напруженням поєдинках. Поки що я задоволений нападниками. Постійно їх міняю. До того ж, є Милевський, який вже не хлопчик і має грати.
- Чи буде тотальна переорієнтація усієї системи підготовки молодих гравців у школі "Динамо" у зв'язку з переходом на гру в обороні у лінію?
- Так, обов'язково. Буде спеціальне засідання, на якому я буду присутній. Уся динамівська школа гратиме в лінію. Я ж не перекваліфіковуватиму їх.
- Наскільки можливий варіант, що деякі виконавці діятимуть не на своїх позиціях?
- Це можливо. Є деякі гравці, які не зможуть грати у лінію. Вони звикли діяти по-іншому. Я вимагаю, щоб у нападі брало участь 5-6 виконавців, але якщо ти не повертаєшся в оборону, то навіщо йти вперед.
- Які перспективи у зв'язку із подальшими змінами в обороні "Динамо" у Федорова?
- Він у команді. Я з ним спілкувався. На зборах даватиму йому можливість грати. Побачимо, наскільки він зможе вписатися.
- Який склад вирушить на Кубок Співдружності?
- Другий. Іншого варіанту бути не може.
- Шукаючи правого оборонця, не розглядали кандидатуру Боднара і можливість його повернення до "Динамо"?
- Ще коли я обійняв посаду головного тренера, була така розмова. У нього є хороші якості, але колектив сказав "ні". Очевидно, він так себе зарекомендував, що після його уходу всі зітхнули з полегшенням.
Після цього Йожеф Йожефович ознайомив журналістів із планом підготовки команди до наступного сезону. Третього січня команда збереться у Києві, де пробуде чотири дні, а вже 8-го вирушить на тренувальний збір до Арабських Еміратів, де "Динамо" матиме розкішні умови для підготовки. Колектив розміститься не у готелі, а на тренувальній базі футбольної команди. Після цього "Динамо" повернеться на три дні до Києва - і знову на тренувальний збір до Іспанії чи Португалії. Швидше за все, не буде традиційного міні-футбольного турніру, який проходив одразу по поверненні динамівців із відпусток. А насамкінець журналісти привітали наставника "Динамо" із отриманням його вихованцем Андрієм Шевченком "Золотого м'яча". На що Йожеф Йожефович відповів:
- Мені учора телефонували з багатьох країн - Італії, Англії, Іспанії, - вітали. Я навіть не очікував. Андрій заслужив на цей приз. Він дуже стабільний. Зараз ані "Мілан", ані збірну України не можна уявити без Шевченка. Я ним пишаюся.
