Прокоментував гру та підбив підсумки виступу своєї команди наставник «Динамо» (U-15) Юрій Єськін:
- Візуально команда виглядала добре, а після двох перших матчів була фаворитом та головним претендентом на перше місце й за ігровою філософією, й за змістом гри. Але третій матч після вихідного дня явно не вдався, хоча вирішував усе. Суперник обрав вичікувальну тактику від оборони, а ми не знайшли різких аргументів та ефективних прийомів, аби першими забити гол та отримати психологічну перевагу. Футболісти володіли ініціативою, але поспішали й багато помилялися під час прийому м’яча, дриблінгу, приймали неправильні тактичні рішення, а також невиправдано брали на себе ініціативу. Врешті-решт, у результаті грубих позиційних та технічних помилок наших захисників, суперник спромігся відзначитися. Причому, перший гол нам забили з пенальті. Але варто віддати належне команді, вони билися до кінця, ми були близькими до того, щоб зрівняти рахунок, але замість цього пропустили ще один м’яч.
Протягом турніру проявилися недоліки в тактико-технічній підготовці наших футболістів. Перш за все – це відсутність стабільної технічної навички в роботі з м’ячем і, як наслідок, низький процент «передбачуваності» дій футболістів. Було багато браку, помилок під час прийому та передачі м’яча, підводила влучність в ударах із середньої та далекої відстані тощо.
Щодо мотивації, на кожну гру хлопці виходили добре налаштованими та мобілізованими. Невдала гра з «Карпатами» – це не прорахунок у психологічній підготовці та не відсутність високих морально-вольових якостей, а, повторюю, індивідуальні недоліки в тактико-технічній підготовці гравців, втрата концентрації та уваги в останні хвилини матчу на тлі втоми. Все ж таки, це була третя гра за чотири дні, мабуть, хлопці не остаточно відновилися в емоційному плані, оскільки гра з «Шахтарем» вимагала великих витрат як фізичних, так і емоційних сил. Це основні недоліки нашої гри.
- Зазвичай найбільші труднощі виникають у матчах із «Шахтарем», ваші ж підопічні зіграли з «гірниками» доволі непогано…
- Команда провела два чудових матчі й проти «Металіста», перегравши харків’ян 4:0, й проти «Шахтаря», шансів перемогти який у нашої команди було більше. Попри те, що гра складалася непросто, динамівці виглядали дуже добре. Ми втратили кілька шансів у першому таймі, одного разу забили гол, але його не зарахували. На заключних хвилинах м’яч влучив у поперечку після удару Дмитра Лапи. Тобто, цю гру ми провели пристойно й зберігали шанси на перше місце.
Але не вистачило успіху. А великі перемоги не здобуваються без нього. Від нас того дня відвернулася фортуна.
- Традиційно після завершення навчального року в динамівській ДЮФШ тренери груп змінюються. Ви будете продовжувати працювати із хлопцями 1997-го р.н.?
- Ще невідомо, поки не було тренерської наради. Після завершення турніру ми побачили, над чим потрібно працювати. Команда 1997-го року непогано організована. Єдине, про що варто подбати, – це організація кваліфікованого навчально-тренувального процесу, який і так проходить в команді. А також подумати про доукомплектацію, залучення кількох перспективних хлопців. Деякі позиції не потребують прямого підсилення, але потрібно збільшити конкуренцію, щоб на одне місце було хоча б по півтора гравці. У нас же є основна група з 10-12 людей, але немає другого ряду. Для цього, на мій погляд, потрібно мінімум шість гравців. Після відпустки у нас запланований селекційний збір, ми вступаємо в контакт із клубами, де бачимо цих хлопців. Це непростий процес, але кандидати в нас уже є. Хлопці, які в нас є, й надалі будуть зростати й підійдуть до випуску з хорошими спортивно-технічними показниками.
