Юрій Калитвинцев: «Хлопці провели сезон на «п'ятірку»

Юрій Калитвинцев: «Хлопці провели сезон на «п'ятірку»

Одночасно з першою командою закінчився сезон і для динамівських дублерів. Але на відміну від своїх старших товаришів, які фінішували в чемпіонаті України на другому місці, дублерам удалось вдруге поспіль зайняти перший рядок у турнірній таблиці. Про те, яким видався для команди цей сезон, і наскільки важким був шлях до заповітної мети, ми попросили розповісти наставника динамівського «дубля» Юрія Калитвинцева.

- Думаю, сезон вийшов позитивним. Із п’яти балів, я би поставив хлопцям усі п’ять. Головне наше досягнення стосується, перш за все, і тренувального процесу, і ігор. Це стосується і хлопців, які прийшли до нас із першої команди. Вони грали без зневаги і професійно ставились до справи. Тому ми і добились такого результату – посіли перше місце. Хоча, слід зазначити, нам було непросто, але, як мовиться, гра забувається, а результат залишається. Між собою ми домовлялись не програти жодної гри, і до цього цілий рік не відступали від такого плану. Звичайно, хотілося і решту половину сезону провести в тому ж дусі. Це було видно і за настроєм, і за бажанням хлопців. Дещо прикро, що не вдалось втілити його в життя – один матч ми все-таки програли. А от що мені сподобалось – після тієї гри ми здобули перемоги в усіх поєдинках. Це свідчить і про те, що в команди сильний характер. Тим не менше, турнірна мотивація відходить на другий план. Головне. Що мої підопічні «виросли» за цей час, а їх професійні якості помітно покращились за цей час, у результаті чого їх стали частіше залучати до ігор за першу команду. Це і є наше першочергове завдання, яке ми виконали.

- За три тури до кінця чемпіонату команда оформила чемпіонство. Такий же результат був і минулого сезону. Стабільність – ознака майстерності?

- Минулого року в нас ще не було досвіду, та й з командою ми працювали мало часу. Тим не менше, добились результату і відчули смак перемоги. Але ми ніколи не говоримо про кінцевий результат, дотримуємось принципу, що найважливіша гра – це наступна. Образно кажучи, кожен наш матч був кубковим. Перше місце, звичайно, розумілось, адже по-іншому ми і не могли думати, але не заглядали на гру наперед і, тим більше, не говорили про чемпіонство.

- По ходу першості доводилось наштовхуватись на певні труднощі?

- Так, труднощі виникали постійно у зв’язку з тим, що в нас із «Динамо-2» працює одна група людей, а спарені ігри проводились досить часто, тому інколи на виїзні матчі ми їздили у складі 13 чоловік. На деякі поєдинки виходили футболісти, яким ще рано грати в дублюючому складі, але, попри це, всі добивались результату. Десь, скажу чесно, нам пощастило, десь виграли за рахунок характеру. Тобто, далеко не завжди у нас був той запас, який хотілося б мати, і не завжди той план на гру, який давався хлопцям, міг бути виконаний через велику кількість нових футболістів. Але за рахунок ставлення і своїх професійних якостей, ми досягли позитивного результату.

- Ви задоволені діями гравців, які впритул наблизились до першої команди, - Морозюка, Зозулі і Ярмоленка? У матчі з «Ворсклою» вони непогано себе проявили?

- Якщо Коля Морозюк був гравцем стартового складу минулого року, то Ярмоленко і Зозуля – це ті люди, які боролись за місце в «основі» або ж навіть за те, щоб потрапити в запас. Це не говорить про те, що вони були слабкими. Хлопці пройшли дуже жорсткий відбір, було видно, як вони хочуть грати. За рахунок власної праці, бажання і напруженої роботи вони добились того, що потрапили «на олівець» тренерам першої команди.

- Як оціните їх перспективу в «Динамо»?

- Як позитивну. Пропрацювавши із цими хлопцями півтора року, можу сказати, що вони дуже порядні, професійні, і справді ростуть на очах. Видно, що в них є мета, до якої вони прагнуть, причому не лише подумки, а й своїми діями та вчинками. Хлопці самолюбиві, в хорошому смислі цього слова, і не самовпевнені, в просто впевнені у своїх силах. Якщо вони подовжуватимуть працювати в такому ж дусі, а я певен, що саме так і буде, то їхні перспективи в першій команді «Динамо» досить непогані. Тут усе залежить від них самих, ми ж можемо лише щось підказати.

- Хто ще з юнаків, по-вашому, досить добре себе проявляє, щоб грати в першій команді?

- Думаю, про це ще рано говорити. Адже ті ж Зозуля, Морозюк і Ярмоленко, по суті, ще теж не є гравцями основного складу. Ось коли зіграють хоча б по десять ігор, тоді ми зможемо про це говорити.

- Чий прогрес більше всього помітний?

- Є досить велика група людей, які звертають на себе увагу. Але якщо в футболіста немає перспективи подальшого росту, то, навіть за умови, що він потрібен нашій команді, вважаю, на нього не слід витрачати час. А перспективних хлопців на сьогодні достатньо: наприклад, Фартушняк, Парцванія, до яких вже приглядаються тренери першої команди.

Ви пам’ятаєте, Допілка, Мандзюк і Федорів були першою групою гравців, які потрапили в основний склад із «дубля». Наступна група – Ярмоленко, Зозуля і Морозюк. І от, уже є третя група, яка стукає у двері і чекає своєї черги.

- Який матч минулого чемпіонату запам’ятався вам більше всього?

- Поєдинок у Полтаві, коли ми виграли 3:2. У нас тоді була важка ситуація. Ми грали в один день із «Динамо-2», тому з Геннадієм Литовченком поділили хлопців таким чином, щоб кожна з команда була більш чи менш боєздатною. Другій команді було дуже важко, але вони перемогли 1:0. Та й нам довелось несолодко, тому після фінального свистка в душі я дуже радів. Зазвичай я не показую своїх емоцій відкрито, оскільки вважаю, що до перемог потрібно ставитись як до належного. Ми завжди ставимо перед собою завдання перемогти і виконуємо його. А якщо сильно радіти успіхам, з цього нічого хорошого не вийде. Але тоді, в Полтаві, я був дійсно радий, так як, по-перше, у нас був невеликий відрив від суперників, а по-друге, в матчі грала абсолютно «необстріляна» молодь. Якщо чесно, я був би задоволений навіть нічиєю, але ми перемогли! Хлопці вийшли і зробили те, що могли, більшого ми від них не вимагали. Цю перемогу вони дійсно заслужили, тому вона мені й запам’яталась.

Щодо решти матчів, то сподобалось, що в кожному поєдинку ми домінували і завжди намагались виходити зі своєї гри. Звичайно, готувались до кожного окремо взятого суперника, але нашим завданням було змусити противника думати про те, що робити з нами, а що робити з ним, ми знали завжди. Загалом, всі ірги залишили приємне враження і, якби ми навіть не посіли перше місце, якість гри і ставлення хлопців дозволили б мені отримати повне задоволення від сезону.

- Уже відомо, які футболісти поповнять вашу команду з «Динамо-3» в новому чемпіонаті?

- Так. Зараз із нами тренуються і вже грали за «дубль» Сергій Люлька, Вадік Родина, якого ми взяли вісім місяців тому, але, на жаль, він отримав важку травму, лише нещодавно відновився і вже зіграв три матчі. Також зазначу Дмитра Кушнірова, Темура Парцванію, який у третій команді перебував зовсім недовго. Ми його практично відразу забрали, а повертатись назад він, очевидно, не захотів, показавши своїм ставлення, що претендує на потрапляння до першої команди.
У цілому. Ми не розмежовуємо хлопців на третю команду, «Динамо-2» і «дубль», оскільки вони всі наші. Якщо хтось і виділяється на фоні інших, то ми беремо його в колектив на рівень вище.

- Чим зараз займаються ваші підопічні? У них відпустка?

- Відпустка розпочалась у тих футболістів, які за рекомендацією Юрія Сьоміна повинні поїхати на збір із першою командою, а решта продовжують працювати до 21 червня. Адже «дубль» і «Динамо-2» відрізняються лише номінально. Футболіст, який сьогодні грає за мою команду, через два дні може вийти в складі колективу Геннадія Литовченка.

- Які плани на міжсезоння? Де команда проведе збори, чи про ще рано говорити?

- Ні, такі питання вирішувати ніколи не рано. Краще заздалегідь все продумати, а потім лише вносити корективи в план. Після 21 червня ми плануємо відпустити хлопців на 12 днів у відпустку, адже це півріччя виявилось для них досить довгим, та й навантаження були високими. Потім два тижні працюватимемо тут, на базі, провівши мінімум три контрольних поєдинки. Ну а далі – старт у новому чемпіонаті.

- Самі як збираєтесь проводити відпустку? Вона у вас буде?

- Швидше за все, ні. Можливо, три дні посиджу вдома. Кудись їхати на відпочинок не збираюсь.

 

www.fcdynamo.kiev.ua

Інші новини

Титульний партнер
Технічний партнер
Офіційний партнер