Про власний імідж
- Я сам стежу за своїм іміджем. У мене немає людини, яка відповідала би за це. Просто намагаюся добре виглядати, але не можу сказати, що схиблений на цьому.
Про Криштіану Роналду
- Роналду – це приклад професіоналізму. Він раніше за всіх приходить на тренування, сам розминається. Його бажання передається й партнерам. Навіть після двох тренувань він може мати третє, особисте. Криштіану самостійно розвиває своє тіло, дуже піклується про свою фізичну форму, виконуючи додаткові вправи.
Про свій автомобіль у Києві («Mitshubishi Lancer»)
- Партнери через авто жартують з мене, але я не звертаю на це уваги, адже у мого авто так само чотири колеса. Тобто, є все, аби перенестися з одного місця до іншого. Жартували Ярмоленко та Коваль, але у мене з усіма гарні стосунки.
Про сильні та слабкі якості
- Коли тільки почав займатися футболом, грав центральним захисником. Лише згодом мене поставили у центр поля. Для досягнення такого високого відсотка точності передач я багато працював. Буду прогресувати, аби краще відбирати м’ячі.
Про Юрія Сьоміна
- Сьомін запросив мене до команди, але з ним вдалося попрацювати лише два місяці. У нього був індивідуальний підхід до гравців.
Про Олега Блохіна
- Він тренер, який має своє бачення гри. Ми намагалися робити те, що він просив – зокрема, більше діагоналей.
Про вивчення мови
- У мене було три уроки російської, але коли я побачив алфавіт, вирішив не продовжувати. Навчаюся в повсякденному житті.
Про чемпіонство за Сергія Реброва
- Ребров та Рауль прийшли торік. Сильні гравці були й раніше, але не вистачало організованості на полі. З’явилася вона – прийшов результат. Для мене дуже важливо, що ми обіграли «Шахтар». Там багато сильних футболістів, вони п’ять років були чемпіонами, грали у Лізі чемпіонів. Але й у нас сильні виконавці.
Про ситуацію у країні
- Від ситуації у країні та чемпіонаті ми нікуди не втечемо. Багато сильних гравців поїхало закордон, і це позначилося на грі команд. Це частина життя, від якої ми не можемо втекти. Мій перший рік життя в Україні минув спокійно, а у грудні 2013-го все почалося. Я поїхав з України,оскільки у нас була відпустка, потім збори в Іспанії… На жаль, усі країни проходять через складні моменти, це частина життя. Сподіваюся, буде ліпше. Спочатку я не знав, що сталося в центрі міста, але потім напруга зросла: тут були зведені мури, все було охоплено вогнем. Я також приходив на Майдан та бачив усе на власні очі, із сумом спостерігаючи за цим. Чотири місяці тому мені подзвонила мати, оскільки дуже хвилювалася, коли активізувалися бойові дії на Сході країни. Вона казала, щоб я їхав додому, але я заспокоїв її. Зважаючи, що тут не так далеко від зони бойових дій, ми нічого не можемо передбачити. Ви знаєте, в Україні мене вразила єдність народу. У складні моменти люди об’єднуються й єдиною силою вирішують проблеми.
Про зацікавленість збоку інших клубів
- Були пропозиції з Італії. Ми з дружиною довго думали, але вирішили залишитися в Україні. Думаю, зараз недоречно обговорювати, чи буду я продовжувати контракт із «Динамо». У команди є цілі, й у мене теж. Ми будемо йти разом із командою, а про майбутнє я поки не думаю.
*фото В. Раснер
Copyright © 2015 FC Dynamo Kyiv